Довкілля України й далі зазнає шкоди через вирубку дерев. Вічною проблемою є боротьба за власність на землі заповідного, лісового та водного фондів.
ЕкоПолітика підготувала для вас перший дайджест екозлочинів у 2026 році. Матеріали за період із 26 грудня до 2 січня – з офіційних повідомлень Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, Держекоінспекції та її філій, Державного бюро розслідувань.
Нелегальне користування надрами
Справу про незаконний видобуток супіску на Київщині скеровано до суду. Обвинувальний акт стосується ексдепутата Великодимерської селищної ради, дії якого завдали довкіллю шкоди на понад 66 млн грн.
Спритний чиновник скористався своїм службовим становищем і під прикриттям будівництва пожежної водойми видобув 41 тис. кубометрів супіску. Для цього залучив спецтехніку і працівників.
Боротьба за заповідні землі
Ділянку площею 53 га, розташовану в межах нацпарку "Кармелюкове поділля", прокуратура повернула державі.
Природозахисний об’єкт був створений у 2009 році, проте, як виявилося, ще в 1990-х роках ця ділянка отримала невідповідне функціональне призначення як землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики й оборони. Вже у 2021 році цим хаосом скористалася Чечельницька селищна рада, зареєструвавши на ділянку право комунальної власності. Суд підтримав позицію прокурорів.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Житель Миколаєва сприяв підробленню документів, щоб у шахрайський спосіб заволодіти мальовничою ділянкою. Ще нахабнішим є цей вчинок, якщо врахувати, що землі належать державному лісовому фонду та перебувають у користуванні Андріївського лісництва. Чоловік уже отримав підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу.
Інженер-землевпорядник на Кіровоградщині не помітив належності 4 га землі до природно-заповідного фонду. Через таку зручну помилку території незаконно вибули з державної власності. Чоловік дістав підозру за зловживання повноваженнями з метою отримання вигоди.
Житель Кам’янського району на Дніпровщині обробив землю та культивував 2 га місцевого ботанічного заказника "Житлова балка". Жодних дозволів на це не мав, а от екосистему знищив, щоб зібрати врожай. Він дістав підозру за фактом самовільного зайняття земель природно-заповідного фонду.
Джерело: Дніпропетровська обласна прокуратура
Вирубка дерев
Збитків на майже 57 млн грн завдала довкіллю діяльність державних службовців лісової галузі на Тернопільщині. Адміністратора одного з державних лісопідприємств викрили як учасника справи, за якою було вирубано понад 6,2 тис. дерев.
Чоловік склав і завірив документи, в яких були зазначені дерева для вирубування. Він проігнорував законні процедури – не провів фактичні заміри та нібито забув про заборону вирубок на зазначених ділянках. Інші ділки-посадовці – директор і головний лісничий – дістали підозри раніше.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Реальний вирок у 5 років дістав майстер лісу також із Тернопільщини. Через недбалість його визнали винним у розтраті майна в особливо великих розмірах – майже 4 млн грн. Службовець підписав документи про вирубку на заборонених ділянках, не забезпечив деревам належної охорони та сам провів незаконне вирубування дерев.
ДЕІ Поліського округу подала позови на мільйони гривень до громад Житомирщини. Через масштабні вирубки, які ті допустили на своїй території, вони мають відшкодувати державі збитки: Малинська громада – 3,3 млн грн, Потіївська громада – 2,5 млн грн, Пулинська громада – 2 млн грн.
Джерело: Державна екологічна інспекція Поліського округу
Попередній дайджест екозлочинів від ЕкоПолітики – за посиланням.
