Росія заблокувала кліматичну резолюцію ООН, скориставшись правом вето Shutterstock

Росія заблокувала кліматичну резолюцію ООН, скориставшись правом вето

Іван Шевчук

Росія вважає, що кліматична резолюція ООН дозволила б втручатися у внутрішні справи багатьох держав

13 грудня Росія заблокувала ухвалу резолюції Ради Безпеки ООН про кліматичні зміни. Для цього вона скористалася правом вето, що належить їй як одному із п’яти постійних членів Радбезу. З-поміж 15 членів РБ ООН за резолюцію проголосувало 12. Крім Росії проти була тільки Індія, Китай утримався.

Боротьба за ресурси

Радбез ООН обговорював вплив кліматичних змін на безпеку починаючи із 2007 року. Однак проєкт резолюції "Клімат і безпека" став першим документом, де загроза безпеці через клімат подається як окреме питання. У цій резолюції йдеться про те, що підвищення рівня моря, паводки і посухи можуть викликати соціальну напруженість і конфлікти, потенційно "створюючи ключовий ризик для глобального миру, безпеки і стабільності".

Пропозиція, ініційована Ірландією та Нігером, передбачала "включення інформації про наслідки зміни клімату" до стратегії Радбезу ООН з управління конфліктами, операціях з підтримки миру та безпеки.

Представники Франції, виступаючи на підтримку резолюції, зауважили, що є чіткий зв'язок між глобальнім потеплінням і безпекою, оскільки доступ до води, нехватка продовольства і відсутність кліматичної безпеки дозволяють "озброєним групам процвітати", користуючись вразливістю населення.

В свою чергу постійний представник Росії при ООН Василь Небензя наголосив: "Прямий зв'язок між тероризмом і зміною клімату для нас далеко не очевидний".

Радбез не для клімату?

Позицію Росії Небензя пояснив тим, що його країна розцінює кліматичну резолюцію  як привід для втручання для багатих західних країн у внутрішні справи інших держав. Поза тим Небензя зауважив: "Позиціонування кліматичних змін в якості загрози міжнародній безпеці відволікає увагу від справжніх, глибоко вкорінених причин конфліктів у країнах, що перебувають на порядку денному Радбезу".

Представник Індії при ООН Т.С. Тірумурті підтримав російського колегу в тій позиції, що кліматичні питання врегульовує конвенція ООН про зміну клімату.

"Індія нікому не поступається в питаннях кліматичних дій і кліматичної справедливості, але Рада Безпеки, це не те місце, де варто обговорювати такі теми"

Рада Безпеки – єдиний орган ООН, який має право ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами Організації, тобто – практично усіма визнаними державами світу.

На практиці діяльність РБ з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні санкцій проти держав-порушників, аж до військових операцій проти них.

Насправді важко уявити ситуацію, у якій ООН застосувала б силу проти країни, що викидає у повітря забагато вуглецю. Однак кліматична резолюція цілком могла б додати і цей аргумент для військового втручання. Або підставу для менш радикальних санкцій.

Проти вуглецевої індустрії

Потенційною мішенню кліматичної резолюції мали б стати не найбідніші країни – ті, де немає ніякої індустрії, а відтак і помітних викидів. Питання передусім можуть виникнути стосовно середняків - тих хто мають значні індустріальні потужності, але ще не дозріли для екологічної модернізації.

У цьому сенсі логічним виглядає список тих, хто проголосував проти або утримався.

Ці країни – Росія, Індія, Китай – мають доволі високі обсяги виробництва, однак помітно відстають від Заходу у темпах екологічної реконструкції.

Жодна з них не ігнорує екологічні проблеми, але не може вирішувати їх у строки, які визначив для себе Захід. Євросоюз заявив про намір забезпечити кліматичну нейтральність вже до 2050 року. Росія і Китай збираються зробити теж саме до 2060-го, Індія – до 2070-го.

Незалежно від того, вдасться їм чи ні вкластися у ці строки, вже з 2026 року за свій вуглець вони будуть розраховуватися збільшенням витрат при експорті товарів до ЄС, або й взагалі відмовою від такого експорту за певними позиціями. Саме з 2026 року ЄС планує запровадити вуглецеве коригування імпорту (CBAM).

Небажання на додачу до економічних неприємностей надибати ще й політичні – цілком зрозуміле. Тим більше, коли є спосіб їх уникнути – право вето.

А що нам з того?

Що б змінилося для України, коли б кліматичну резолюцію ООН ухвалили? Швидше за все  - нічого. Наша країна, звісно, не перебуває у числі економічних лідерів, готових за кілька десятиліть вийти на цілковиту вуглецеву нейтральність. Тож потенційно ми можемо зазнати певних втрат від застосування якихось екологічних вимог – того ж хоча б СВАМ.

Та пошкодити клімату аж так, щоб це могло становити загрозу світовій безпеці, це не про нас. Більше того, наше продукування вуглецю, швидше за все, буде зменшуватися. Ресурс нинішніх ТЕС поступово вичерпується, нових ми не будуємо. Що будувати натомість – ще не визначилися. Одне більш-менш точно – роль вуглецевих терористів ми явно не потягнемо.

Нагадаємо, ЕкоПолітика писала про те, що, згідно заяви генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, світ перебуває на межі катастрофи через потепління.

Читайте також
Ще один вітчизняний мотобренд спробують відродити в еко-варіанті
Ще один вітчизняний мотобренд спробують відродити в еко-варіанті

Українські виробники пропонують елітні електробайки на західний ринок, залишаючи екологічну трансформацію вітчизняного транспорту на відкуп китайської продукції

В Україні 150 університетів стануть енергоефективними
В Україні 150 університетів стануть енергоефективними

Енергомодернізації на європейські гроші дозволить українським вишам зменшити витрати на тепло та світло ледь не вдвічі

Комбінат "Запоріжсталь" знизив викиди в повітря на 15 тисяч тонн за рік
Комбінат "Запоріжсталь" знизив викиди в повітря на 15 тисяч тонн за рік

Підприємство виконало масштабну реконструкцію газоочисних установок аглофабрики та доменних печей № 2, 3 та 4

Повітря стане чистим: на коксовому заводі "Новомет" відбувається екомодернізація
Повітря стане чистим: на коксовому заводі "Новомет" відбувається екомодернізація

На наступний рік запланована модернізація біохімічної установки з очищення технічної води