Промисловці назвали два найбільш нагальні кроки у реформі надрокористування

Промисловці назвали два найбільш нагальні кроки у реформі надрокористування shutterstock

Ганна Велика

Також підняли вкрай актуальну тему щодо підготовки до повноцінного впровадження СВАМ з початку 2026 року

Стейкхолдери видобувної галузі наполягають на продовженні реформи надрокористування, перегляді механізмів аукціонів при отриманні ділянок у користування та усуненні інвестиційних бар’єрів для надрокористувачів.

Про ці та інші “больові точки” галузі розповіла на відкритій зустрічі з міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України Світланою Гринчук виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

Вона звернула увагу керівниці Міндовкілля та присутніх фахівців на те, що реформа надрокористування ще не завершена і потрібно зосередити свою увагу саме на ній. Як два найбільш необхідні кроки директорка асоціації назвала:

  1. Доопрацювання проєкту нового Кодексу про надра.
  2. Створення спеціального закону по критичній сировині, який би імплементував найкращі норми з європейського законодавства (Critical raw materials act).

Ксенія Оринчак наголосила, що сфера надрокористування потребує гнучкого сучасного регулювання для того, щоб мати можливість функціонувати на світовому рівні з іншими країнами.

Ще одним важливим питанням вона назвала залучення фінансування для дотримання сучасних екологічних стандартів, а також створення компенсаційних механізмів для підприємств, що зазнали впливу військових дій на довкілля.

На думку виконавчої директорки асоціації, необхідно прибрати інвестиційні бар’єри й створити для надрокористувачів прийнятні законодавчі умови при відведенні земельних ділянок у користування. Вона наголосила, що на сьогодні поширеною є ситуація, коли дозволи продаються, а видобуток не здійснюється.

Ксенія Оринчак звернула увагу Світлани Гринчук на те, що наразі існує колізія між Державною стратегією управління лісами України до 2035 року та потребами надрокористувачів при відведенні земельних ділянок лісогосподарського призначення. Вона пояснила, що у Стратегії прописана відмова від передачі вкритих лісом земель під інші форми землекористування, крім випадків, коли така передача здійснюється у разі наявності суспільної потреби та за відсутності інших альтернатив. Директорка асоціації впевнена, що це питання також необхідно вирішувати.

Вона не оминула своєю увагою питання, актуальне для багатьох галузей української промисловості: необхідність запровадження в Україні власної системи торгівлі викидами та аналога СВАМ – для захисту українських операторів та ринку в цілому. Ксенія Оринчак також нагадала про необхідність переговорів про надання нашій країні відстрочки по сплаті СВАМ у зв’язку із воєнним станом та наявністю відповідних положень у Регуляції СВАМ щодо форс-мажору.

Раніше ЕкоПолітика вже писала про проблему з аукціонами на користування надрами, на яку активісти просили звернути увагу Міндовкілля. Також екологи попереджали міністерство про систематичні проблеми з дозволами на надрокористування.

Читайте також
З Дніпра нелегально видобули піску на 750 млн грн – викрито схему
З Дніпра нелегально видобули піску на 750 млн грн – викрито схему

Видобували пісок не в одному місці, а одразу в шести локаціях

Збитки від екозлочинів посадовців з 2022 року перевищили 2,6 млрд грн – ДБР
Збитки від екозлочинів посадовців з 2022 року перевищили 2,6 млрд грн – ДБР

"Найдорожче" довкіллю обходяться незаконні рубки лісу, видобуток корисних копалин та забруднення водойм

Швеція допоможе Україні з акредитацією верифікаторів у межах СВАМ
Швеція допоможе Україні з акредитацією верифікаторів у межах СВАМ

Вже цього тижня стартують технічні консультації Національного агентства з акредитації України зі Шведським органом з акредитації (SWEDAC)

Крадіжка з надр на сотні мільйонів, отруєння земель, рубка лісів: екозлочини тижня
Крадіжка з надр на сотні мільйонів, отруєння земель, рубка лісів: екозлочини тижня

Через змову на рівні директорів транспортних компаній, мера міста та держреєстратора довкілля зазнало збитків на понад 180 млн грн