Прокуратура заблокувала рахунки ArcelorMittal: чому і що буде з працівниками?

Прокуратура заблокувала рахунки ArcelorMittal: чому і що буде з працівниками?

Олена Бережнюк

ArcelorMittal Кривий Ріг погрожує невиплатами зарплат

"Прокурори лишають працівників ArcelorMittal  без зарплат", – приблизно з такими гучними заголовками минулого тижня вийшли матеріали в національних та регіональних ЗМІ. Причиною цьому послужив прес-реліз, опублікований ArcelorMittal, де вони запевняють, що через блокування рахунків після одного з рішень суду не зможуть виплатити зарплати своїм співробітникам. А це близько 20 000 людей.

Чи справді працівники підприємства через судову тяганину лишаться без зарплат, і чому взагалі у ArcelorMittal виникли проблеми – з’ясовувала ЕкоПолітика.

ArcelorMittal вже тривалий час вирішує питання рентних платежів з Державною податковою службою. За версією податківців, підприємство з 2014-го не належним чином розраховувало ренту, тому має сплатити недоплачені кошти. В ArcelorMittal це заперечують. 4 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд став на сторону "Арселору". А 17 листопада Генеральна прокуратура та Служба безпеки України порушили нову кримінальну справу з цього ж приводу, але вже проти одного з керівників компанії. Саме в рамках цієї справи ще 30-го листопада Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення про накладення арешту на частину коштів підприємства.

"Обурливо, що правоохоронні органи готові паралізувати роботу найбільшого гірничо-металургійного підприємства країни та поставити під загрозу понад 20 000 осіб, які не отримають свою зарплату вчасно. Ці звинувачення та арешт рахунків не мають під собою підстав, і ми захищатимемо законні інтереси нашого бізнесу, а також наших численних співробітників, постачальників та партнерів", – цитують у офіційному релізі слова заступника генерального директора з адміністративних питань "ArcelorMittal Кривий Ріг" Артема Філіп'єва.

Але як виявилося, заблоковані далеко не усі рахунки компанії і навіть не більшість.

Як говориться у рішенні суду, яке опублікував ресурс "Свои. Новости Кривого Рога", арешт поширюється на 2,245 млрд грн, що перебувають лише на одному банківському рахунку ArcelorMittal в "Укрсиббанку".

Саме таку суму, за версією правоохоронців, і заборгувало підприємство за користування надрами у 2014-2019 роках. При цьому, за даними Офісу генерального прокурора, цей рахунок не використовувався для виплати заробітної плати, податків і зборів в жовтні-листопаді 2021 року. З нього перераховували кошти підприємства за кордон. Тобто, проблеми можуть виникнути лише з виплатою дивідендів. Але зважаючи на те, що за 2021-й ArcelorMittal виплатив власникам 9,6 млрд грн, це лише невелика частка.

Експерт з питань екології та природокористування Антон Петрухін, посилаючись на свої джерела, стверджує, що зарплати працівникам підприємства нарахували наступного дня після заяви, тобто, ще минулого тижня. І наразі такої проблеми взагалі немає:

"Люди вже отримали зарплату перед Різдвом. Це був лише медійний шум, щоб натиснути на Офіс Генерального прокурора. У компанії арештована обмежена сума на одному з рахунків в "Укрсиббанку", а зарплатні проєкти є по різних банках. Наскільки мені відомо, гроші працівникам були нараховані і по інших банках і по "Укрсиббанку"".

У прес-службі підприємства на запит ЕкоПолітики підтвердили, що гроші працівникам справді виплатили і наразі працюють над розблокуванням рахунків: 

"За допомогою материнської компанії заробітну плату працівникам "АрселорМіттал Кривий Ріг" виплатили 6 січня, щоб не допустити соціальної напруги у місті. Підприємство разом з корпорацією ArcelorMittal шукає альтернативні можливості проводити критично важливі транзакції, щоб не зупиняти виробництво і не допустити зриву поставок клієнтам за кордоном та в Україні. Компанія вживає усіх можливих юридичних і дипломатичних заходів, щоб розблокувати рахунки і повернутися до нормального режиму роботи. Для захисту своїх інтересів "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулась до суду. Про арешт рахунків керівники підприємства повідомили закордонних партнерів – уряди Люксембургу, Німеччини, США, – а також Офіс бізнес-омбудсмена і агентство UkraineInvest в Україні", – йдеться у відповіді.

Чому ж у ArcelorMittal виникли проблеми з обчисленням ренти? Виявляється, така ж ситуація мало не у всіх гірничо-збагачувальних комбінатів.

Як розповідає Петрухін, в законодавстві, яке діяло до 2022-го року, ставка рентної плати для залізної руди становила 12% (чи 11%, в залежності від світової ціни) від вартості продукції. Українські гірнично-збагачувальні комбінати добувають досить "бідну" руду з низьким відсотком заліза. Тому, щоб отримати готовий продукт, сировина повинна пройти первинну переробку. Ця переробка включається в вартість продукції, на яку нараховується рента.

"Приблизно в 2014-15 році наші ГЗК почали шукати можливості, як мінімізувати податок на надра. – розповідає експерт. – Вони знаходили інститути, які давали їм висновки, що ті процеси, які використовуються підприємством, не можна назвати первинною переробкою, бо внаслідок цього відбуваються якісні зміни продукту. Відповідно, за базу оподаткування треба брати не залізорудний концентрат, а проміжний продукт, який насправді не продається".

Кілька років поспіль підприємства працювали за такою схемою, але зараз нею всерйоз зацікавилася податкова. Окрім ArcelorMittal, за даними Петрухіна, податківці також перевіряють і Полтавський гірнично-збагачувальний комбінат, що належить до групи Ferrexpo.

"Наскільки мені відомо, податківці вже направили листи до експертних організацій з проханням дати їм роз’яснення по Полтавському ГЗК: чи можна їхні технологічні процеси вважати первинною переробкою. Швидше за все, цей же шлях, що і ArcelorMittal, пройдуть інші підприємства", – говорить Петрухін.

Наразі ArcelorMittal всі звинувачення проти підприємства пояснює політичним тиском. Тому якщо інші ГЗК відбудуться невеликими штрафами чи попередженнями – можна буде говорити про вибіркове правосуддя. Але якщо перевірки інших підприємств галузі також закінчаться судовими справами та стягненнями, аргументи ArcelorMittal розіб’ються.

Читайте також
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення

Промислове забруднення визначено як окремий напрямок у державному нагляді (контролі) у сфері охорони навколишнього середовища

"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку
"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку

Загальна сума нарахованих збитків ПрАТ "АТ Київводоканал" у 2021 році склала понад 25,5 млн грн

Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського
Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського

Щоб не дозволити шахраям спекулювати причетністю до Держекоінспекції, тут планують ліквідувати Консультативно-дорадчу раду