Природоохоронці розкритикували ймовірне закриття українцям доступу до екоінформації

Природоохоронці розкритикували ймовірне закриття українцям доступу до екоінформації shutterstock
Катерина Бєлоусова

Закриття всіх цих даних з точки зору обороноздатності держави є дуже сумнівним

В Україні природоохоронці розкритикували ініціативу Мінцифри до проєкту постанови Кабміну щодо закриття доступу до екологічної інформації під час воєнного стану.

Пропоновані зміни виходять за межі захисту стратегічно важливої інформації, обмежуючи права громадян на доступ до екоінформації, втаємничувати яку заборонено, повідомляє “Українська Природоохоронна Група – UNCG” у Facebook.

В матеріалі зазначили, що у воєнний час природоохоронні організації й надалі виконують свою роботу, зокрема пишуть наукові обґрунтування для створення об’єктів природно-заповідного фонду, надсилають пропозиції та зауваження до повідомлень/звітів ОВД, шукають незаконні оранки та рубки.

“В нашій діяльності конче необхідні набори даних, які хочуть закрити”, – зазначили природоохоронці.

Що планують закрити:

  • Дані Держгеокадастру (публічна кадастрова карта України; відомості Державного земельного кадастру).

Наразі є десятки випадків виділення паїв під незаконні оранки, власники яких скористалися воєнним станом, та ділянок під забудову в межах лісового фонду.  Тому доцільно прибрати лише інформацію про земельні ділянки земель оборони, що можна зробити в кілька кліків.

  • Дані органів місцевого самоврядування (схеми планування території областей, районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування тощо; реєстр містобудівних умов та обмежень).

Це фактично дозволить забудовникам і далі безконтрольно нищити зелені зони під будівництво житлових комплексів та ТРЦ.

  • Дані Держгеонадр (інтерактивна карта ділянок надр, на які надано спеціальні дозволи користування надрами; перелік спеціальних дозволів на користування надрами (зокрема на користування нафтогазоносними надрами).

В UNCG запропонували розділити поняття нафтогазоносних надр (розголошення про дозволи яких дійсно можна призупинити на період воєнного стану) та дані щодо дозволів на видобуток торфу та розробку кар’єрів, які варто залишити в публічному доступі.

  • Дані державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин та балансу запасів корисних копалин, дані державного кадастру та водний кадастр родовищ підземних вод; інформація про стан мінерально-сировинної бази України; оглядові геологічні карти.
  • Дані Держекоінспекції (річний план здійснення заходів державного нагляду; звіт про виконання річного плану здійснення заходів державного нагляду).

Такі звіти допомагають зорієнтуватися, чи були Держекоінспекцією виконані перевірки після офіційних звернень.

“Закриття всіх цих даних з точки зору обороноздатності держави є дуже сумнівним. Оскільки в публічному доступі наявні високоякісні супутникові знімки, мапи OSM з позначенням усієї інфраструктури та піратські копії державного земельного кадастру”, – підкреслили в матеріалі.

Також наразі не виконуються вимоги постанови щодо публікації навіть тих даних, які Мінцифри не планує закривати до публічного доступу. Наприклад, реєстр лісорубних квитків та дані про підстави проведення санітарних рубок.

Після погодження цієї заборони робота багатьох екологічних організацій стане неможливою та “увімкнеться зелене світло” для недобросовісних суб’єктів господарювання.

“Це суперечить курсу держави на вступ до ЄС і є нічим іншим як способом окремих бізнес-груп вирішити свої комерційні питання, прикриваючись війною”, – зазначили в UNCG.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні з певними обмеженнями відновили роботу Реєстру з ОВД, що дозволить бізнесу продовжити процедуру, а громадськості брати участь у прийнятті рішень.

Читайте також
Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування
Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування

Про те, як українська влада із впертістю носорога продовжує гнути свою лінію попри шалений опір громадськості, тепер читатимуть по всьому світу

У ЄС оновили список забруднювачів води: які речовини тепер контролюватимуть
У ЄС оновили список забруднювачів води: які речовини тепер контролюватимуть

Європа переходить від оцінки впливу окремих шкідливих речовин до моніторингу на основі сумарного ефекту присутніх сполук

Біометан замість природного газу: Європа має прискоритися, а Україна – працювати на експорт
Біометан замість природного газу: Європа має прискоритися, а Україна – працювати на експорт

В Україні потенціал виробництва біометану значно вищий за можливості виробників

Чи готова Україна стати водневим хабом Європи?
Чи готова Україна стати водневим хабом Європи?

“Зелений” водень може відіграти роль додаткової точки зростання української економіки, однак галузь досі залишається на старті