Петиція до президента України Володимира Зеленського з проханням накласти вето на скандальний законопроєкт №12089 набрала понад 25 тис. голосів, які необхідні для її розгляду очільником країни.
З текстом петиції, переліком підписантів, а також загальною кількістю підписів можна ознайомитися на відповідній сторінці офіційного інтернет-представництва президента.
Мова йде про законопроєкт із назвою “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, на користь якого активно висловлювалися представники бізнесу, а громадські природоохоронні, пам'яткоохоронні, антикорупційні організації та звичайні громадяни виступали категорично проти.
Станом на ранок 31 березня петицію, яку подав підприємець, колишній мер міста Глухова Мішель Терещенко, підписали 25 719 громадян. Необхідні 25 тис. голосів зібрали менше, ніж за 2 тижні.
Скриношот з сайту petition.president.gov.ua.
Чому громадськість виступила проти законопроєкту №12089
У тексті петиції автор говорить про те, що всупереч назві, законопроєкт спрямований на захист недобросовісних набувачів, тих, хто незаконно, через підставних осіб, отримав у приватну власність землі, які належать державі та територіальним громадам. За його словами, йдеться про ліси, водойми та прибережні смуги, пам’ятки археології, землі оборони, які водночас можуть бути лісами, землями природно-заповідного фонду.
Мішель Терещенко зазначає, що наразі такі землі повертаються в судовому порядку державі та територіальним громадам. Але законопроєкт №12089:
- по-перше, обмежить термін, протягом якого незаконно відчужені землі можна буде повернути у державну та комунальну власність;
- по-друге, необхідно буде за бюджетні кошти відшкодувати незаконним власникам ринкову вартість таких земельних ділянок.
“Позови про повернення таких земель буде можливо предʼявити лише за попереднього внесення на депозит суду їх ринкової вартості”, – зазначає підприємець.
Він наводить дані Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, згідно з якими лише у 2024 році вартість ділянок, за якими були подані позови, становить 407 млрд 285 млн грн.
“Під час війни бюджетні кошти мають максимально підтримувати Сили оборони України, а не виплачуватися тим, хто незаконно отримав ділянки в лісах та на берегах річок!” – вважає Терещенко.
Також він зауважив, що “норми законопроєкту мають зворотну дію в часі, тому повернути землі, за якими зараз тривають суди, буде неможливо”.
Серед ділянок, до яких можуть бути застосовані норми законопроєкту №12089 у разі його прийняття, підприємець назвав наступні:
-
пов’язані з ексміністром аграрної політики Миколою Сольським, якого НАБУ звинувачує в участі у схемі із заволодіння державною землею на понад 290 млн грн;
-
пов’язані з Денисом Комарницьким та його спільниками в Києві:
“Великі забудовники для отримання статусу “добросовісного набувача” залучали до схем фіктивні підприємства, про що в журналістських розслідуваннях відкрито говорять самі фігуранти”, – говорить Мішель Терещенко.
-
викрадені до Революції Гідності соратниками Януковича під забудову лісів, водойм, пляжів.
Колишній мер Глухова зауважив, що законопроєкт №12089 “порушує Конституцію в частині рівності всіх форм власності, обмежуючи державу та громаду в можливості захищати свою власність у судовому порядку”.
Органи державної влади згодні з громадськістю
Мішель Терещенко у тексті петиції нагадав, що про недопустимість ухвалення законопроєкту в чинній редакції офіційно висловились судді Верховного Суду України, фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерства юстиції, Державного агентства лісових ресурсів, Державного агентства водних ресурсів та громадські активісти.
Про це також говорить еколог та керівник експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов. Він опублікував листи Міндовкілля, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також Держлісагентства, в яких вони обґрунтовують неприпустимість підписання законопроєкту №12089 у чинній редакції.
Так, Міндовкілля наголосило, що "з огляду на євроінтеграційний вектор розвитку України, узаконення вибуття з державної та комунальної власності об’єктів, які повинні перебувати під особливою охороною, фактично унеможливлює виконання Україною численних директив та міжнародних договорів в екологічній сфері".
Держлісагентство повідомило, що наразі у судах перебуває 113 справ про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення у власність держави, позивачам в яких є Держлісагентство. У відомстві зауважили, що нова редакція частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України не дозволить повернути земельні ділянки лісогосподарського призначення, які незаконно вилучені із державної та комунальної власності.
У Мінкульті вважають, що законопроєкт не відповідає положенню статті 54 Конституції України, а саме обов’язку держави забезпечувати збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вжиття заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
“Я вже не пригадую, коли була настільки єдина позиція громадських природоохоронних, пам'яткоохоронних, антикорупційних організацій та органів влади як зараз щодо №12089. Які ще треба аргументи проти?” – резюмував Петро Тєстов.
Нагадаємо, 20 листопада 2024 року парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №12089 про посилення захисту прав добросовісного набувача, який раніше піддали критиці представники громадських екологічних організацій. А 12 березня попри спротив активістів та громадськості 273 народних обранці підтримали цей законопроєкт і ухвалили його.
