З 1 січня 2026 року в Євросоюзі у повному обсязі запрацює механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism), згідно з яким імпортні товари, виробництво яких пов'язане зі значними викидами вуглецю, будуть оподатковуватись додатковими тарифами. Проте вже з 1 жовтня 2023 року почав діяти перехідний період, під час якого імпортери подають звітність про викиди вуглецю під час свого виробництва, але без оплати за сертифікати CBAM.
Вже на цьому етапі українські компанії зіштовхнулися з доволі складними проблемами, які вимагають навіть залучення зовнішньої допомоги. Повноцінний запуск CBAM з 2026 року матиме дуже сильний негативний вплив – український експорт металургійної продукції, цементу та добрив може суттєво знизитися або навіть повністю припинитися. Такий стан речей вимагає негайних дій держави, а саме сприяння у пом’якшенні застосування CBAM до українського бізнесу.
Перші проблеми
Проблеми з подачею звітності по CBAM були у всіх компаній, оскільки така документація є новою і досить складною для українського бізнесу, говорить Ольга Кулик, директор Департаменту екології енергетики та зеленої економіки Федерації роботодавців України (ФРУ).
Опитування експертів ринку та українських експортерів показало наявність таких основних проблем при подачі звітності по CBAM:
1. Недостатній рівень експертизи основних стейкхолдерів, особливо імпортерів.
Відсутність розуміння процесів і вимог часто призводить до труднощів у комунікації, що особливо гостро проявлялося на початку 2024 року.
2. Нестача адресної методологічної допомоги.
"Менше ніж 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії", – говорить Станіслав Зінченко, директор інформаційно-аналітичного центру GMK Center.
3. Потреба у доступі до необхідних даних.
А саме: до стандартних коефіцієнтів, наприклад, показника (коефіцієнта) викидів СО2 на 1 кВт спожитої потужності, оскільки звітування на основі контрольних значень за замовчуванням завершено влітку цього року.
"Ми ще навесні цього року зверталися до уряду з проханням допомогти вирішити це питання, адже це один з основних коефіцієнтів для розрахунків у звіті. Наскільки мені відомо – робота ведеться, але про результати, на жаль, інформація відсутня", – говорить Ольга Кулик.
4. Відсутність у компаній навчених працівників, що можуть готувати відповідні звіти.
ФРУ часто отримує запит на проведення тренінгів та/або надання роз’яснень щодо цих звітів та їх заповнення. Деякі компанії вирішують звертатися до консультантів. Вартість їхніх послуг є досить високою, а для деяких компаній неспівмірною, адже із всього спектру товарів, які експортуються, не всі з них підпадають під CBAM-регулювання і відсоток "CBAM-товарів" є порівняно малий.
5. Обмежені часові рамки для операторів великих і складних установок, таких як інтегровані металургійні підприємства.
Менше ніж рік на підготовку документації щодо моніторингових методологій та звітів відповідно до європейського законодавства, які суттєво відрізняються від існуючих національних стандартів, – це амбітне завдання. Оператори повинні адаптуватися до нових вимог у стислі терміни, що може негативно вплинути на якість підготовленої документації.
6. Ускладнення процесів.
Далі потрібно буде проходити верифікацію даних/звітів, що надаються. І тут гостро постане питання з доступом до верифікаторів, якщо точніше, то чи будуть в Україні верифікатори, які матимуть право проводити відповідну верифікацію. Крім того, буде питання щодо їх кількості, що в умовах підвищеного попиту на ці послуги, впливатиме ще й на вартість таких послуг.
Зовнішня допомога
Певна складність підготовки звітності по CBAM призвела до того, що всі або більшість українських компаній залучали зовнішню експертизу. Цікаво, що навіть залучення зовнішньої допомоги не є вичерпним розв'язанням проблеми.
Вплив CBAM на економіку
Згідно з результатами дослідження GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Зараз більш ніж половина українського експорту товарів надходить до ЄС, і до 15-17% з них може застосовуватися CBAM.
Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,44 млрд на рік.
"Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат. Українська металургійна промисловість постраждає від CBAM найбільше, оскільки 93% українського експорту, який підпадає під CBAM, становлять вироби з чавуну та сталі", – наголошується у дослідженні.
Оскільки можливість впровадження проєктів з декарбонізації в умовах війни залишається під питанням, для українських компаній впровадження цінової складової CBAM з 2026 року очевидно не призведе до скорочення викидів парникових газів, а лише погіршить і так хитку ситуацію з реалізацією продукції.
Втім, ймовірно, що вплив CBAM не буде мати суттєвого впливу на окремих українських експортерів через специфіку виробництва, яке готове до виконання екологічних вимог.
Державна підтримка
Враховуючи обсяг проблем вже на стадії підготовки звітності й, головне, потенційного впливу CBAM, вкрай важлива державна підтримка пом’якшення дії цього механізму на українську економіку та бізнес. Так, необхідно прискорити створення в Україні інформаційної бази з показниками (коефіцієнтами) викидів СО2 на 1 кВт спожитої потужності.
За словами Ольги Кулик, з боку влади потрібно запровадити рекомендаційну та методологічну підтримку:
- українських експортерів, які підпадають під регуляцію CBAM, в ході підготовки документів, необхідних для експорту власної продукції до ЄС;
- українських виробників прекурсорів у поданні інформації за запитом виробників товарів, що підпадають під CBAM, стосовно показника викидів СО2, оскільки викиди від виробництва прекурсорів повинні бути враховані при розрахунку загальних викидів СО2 при виробництві такого товару.
На глобальному рівні бізнес пропонує провести переговори з Єврокомісією стосовно застосування декларативного принципу CBAM для України на період воєнного стану і декілька років на період відбудови.
"Одним із підходів, які можна пропонувати в рамках цього положення, може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію CBAM. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди", – зазначає Людмила Кріпка, виконавчий директор асоціації "Укрцемент".
Нагадаємо, що відповідно до ч. 7 ст. 30 Регламенту (ЄС) 2023/956 про CBAM можна вводити тимчасові заходи для подолання виняткових обставин, якщо "сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем одної або кількох третіх країн, на які поширюється CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або відповідних країн". Мінекономіки зазначає, що відповідний переговорний процес вже розпочався.
Таке рішення буде вигідним і самому Євросоюзу, оскільки це забезпечить гарантовані поставки з України залізорудної сировини та сталевих напівфабрикатів, вироблених з низькими викидами вуглецю. Проте Україні потрібна допомога в інвестуванні процесу "зеленого переходу" для підприємств ГМК.
"Той факт, що сталь виплавляється в державах, які дотримуються тих самих політичних цілей щодо виробництва сталі, слід розглядати як інвестицію в стійкі та дружні ланцюги поставок. Це особливо важливо для досягнення кліматичних цілей. Декарбонізація сталі буде ефективною, якщо її підтримуватимуть ланцюги поставок, що заохочують інвестиції в сучасні технології декарбонізації сировини, зокрема залізної руди", – зазначає Тарас Качка, заступник Міністра економіки України – Торговий представник України.
Також, на думку Ольги Кулик, важливо ініціювати переговори з Єврокомісією щодо залучення відповідальних органів української влади до розроблення законодавчих актів ЄС стосовно порядку верифікації звітності CBAM, щоб забезпечити можливість здійснювати верифікацію таких звітів українськими суб’єктами господарювання та надалі для взаємного визнання результатів верифікації з боку України та ЄС.
"Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну", – констатує Станіслав Зінченко.
Крім того, Мінекономіки слід розпочати розробку українського механізму CBAM для імпорту продукції з третіх країн, аналогічний тому, який запроваджено в ЄС. На думку експертів Європейської Бізнес Асоціації, це сприятиме захисту національних виробників та забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку в Україні (виробників та імпортерів), а також прискорить та спростить процес інтеграції ринку України в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС.
