Евакуація з десятків населених пунктів, знищені будинки та промисловість, затоплені вулиці міст та поля, тварини, що не можуть вибратися з водяної пастки. Все це, наслідки масштабного підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС, що стався в ніч на 6 червня. Як стверджують експерти, все що ми бачимо зараз – верхівка айсберга. Ключові наслідки для довкілля настануть згодом, коли спаде "велика вода". Деякі фахівці переконані, життя у південній і частково центральній частинах України відтепер повністю зміниться.
Знищення Каховської ГЕС вже називають можливою найбільшою штучною катастрофою 21 століття. Чому – з’ясовувала ЕкоПолітика.
"Це катастрофа у всіх сенсах. Збагнути і осягнути її збитки просто не реально. Ми прогнозували різні сценарії, але будемо відвертими, всі колеги думали, що вони можуть підірвати максимум 1-2 шибери і це можна буде компенсувати через пороги. Вони ж підірвали повністю ГЕС! Нема машинного залу, консолей гідроспоруд! Ніхто не моделював такий сценарій, бо це була нісенітниця. Це б на голову просто не налізло!" – голова комітету екомоніторингу Асоціації професіоналів довкілля PAEW Максим Сорока не стримує емоцій розповідаючи про підрив дамби Каховської ГЕС.
Оцінити наслідки катастрофи наразі неможливо, адже вода ще прибуває. Окрім того, доступ до значної частини постраждалої території неможливий через окупацію.
Загалом, знищення дамби масштабно та комплексно впливає на усі природні системи та усе життя півдня України. Як зазначає президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW та Директорка Офісу сталих рішень Людмила Циганок, за всіма ознаками підрив росіянами Каховської ГЕС – можна кваліфікувати як ЕКОЦИД.
Гуманітарна криза
Перший наслідок підриву дамби – гуманітарна криза. За словами Людмили Циганок, внаслідок спуску майже 18 кубічних кілометрів води водосховища затопить більше 3 000 квадратних кілометрів суходолу. Вже найближчими днями Україну чекають сотні тисяч відселених громадян, житло яких знищила чи пошкодила вода. У перспективі також може з’явитися до півтора мільйона кліматичних біженців.
Завдяки греблі Каховської ГЕС забезпечувалося централізоване водопостачання багатьох міст південної та центральної частини України. Тепер всі вони на невідомий термін залишають без адекватного водозабезпечення.
"Наразі велика кількість міст переходить у режим нецентралізованого водопостачання в надзвичайних умовах, – зазначає Людмила Циганок. – Крім того, Крим, Кривий Ріг та інші міста України на роки залишились без водопостачання дніпровською водою. Миколаїв знову буде без води, можливе підтоплення мікрорайону "Намив".
В "Укргідроенерго" вже заявили, що найбільше потерпатиме від нестачі води – Херсонська область. Від учора почав подати також рівень води у Північнокримському каналі.
Забруднення водойм
Вже у першій половині дня 6 червня Офіс президента повідомив, внаслідок підриву Каховської ГЕС до Дніпра потрапило 150 тонн мастила і є ризик подальшого витоку. Поки мова йшла лише про матеріали, що були безпосередньо на ГЕС. І це – мізерна частка забруднюючих речовин, які забере з собою вода.
"Зараз відбувається залиття вигребів, септиків, очисних споруд, різноманітних систем очищення, технологічних споруд. Не забуваємо, що на цій території знаходилася величезна кількість складів, в тому числі з хімікатами. Це аграрний регіон, нагадую. І які наслідки будуть від затоплення усього цього – ніхто не може сказати", – розповідає Максим Сорока.
Своєю чергою у Міністерстві охорони здоров’я заявили ЗМІ, що на дні Каховської ГЕС також могло бути багато небезпечних для здоров’я речовин.
Усе це наразі опинилося у відкритих водоймах та криницях на затопленій території, а за деякий час забруднення може поширитися і на водні ресурси у близьких до затоплених регіонах.
Окрім цього, у воду потрапила ще й велика кількість нерозірваних мін, які ще довго виноситиме на берег вниз по Дніпру, а також на береги Чорного моря.
Знищення рослин і тварин
На жаль, природа цього регіону ще до прориву Каховської ГЕС суттєво постраждала від активних бойових дій. Тепер же цілі екосистеми на підтоплених територіях будуть знищені водою. Десятки водоплавних і навколоводних птахів вже зараз залишилися без водно-болотних угідь.
Великі тварини часто можуть втекти від підтоплення самостійно, але не всі. Вже в перші години після катастрофи затопило зоопарк "Казкова діброва" у Новій Каховці. За даними активістів, із зоопарку врятуватися могли лише лебеді та качки. Під загрозою наразі також свійські та домашні тварини, яких не встигли врятувати господарі.
Загиблі від підтоплення тварини – це також проблема для довкілля.
Окрім цього, серйозне забруднення водойм у регіоні небезпечними речовинами (про яке ми писали вище) знищить частину водних мешканців цієї частини Дніпра і ближніх ділянок Чорного моря. А також поставить на межу виживання тих сухопутних тварин, яким вдасться врятуватися від "великої води".
З заповідними територіями ситуація наразі неоднозначна. Щодо Кінбурнської коси, то за офіційними даним повне затоплення їй поки не загрожує. Можливе лише тимчасове підтоплення дороги, через що коса з півострова тимчасово стане островом.
Водночас, депутат Київської міськради VIII скликання Костянтин Яловий, який опікується екологічними питаннями, зазначає: "Під загрозою існування нацпарки “Нижньодніпровський”, "Великий Луг", "Кам’янська Січ". Особливо важка ситуація з першим. Його відновлення під великим питанням. А це — понад 80 тис. га з рідкісними видами біорізноманіття".
Степ чи пустеля?
Затоплена нині територія Херсонщини залишиться такою не назавжди. Як прогнозують в "Укргідроенерго", через 4-5 днів вода почне спадати, а вже за 10 повністю витече у Чорне море.
Ймовірно, у підсумку у нас з’являться нові заболочені території поблизу Дніпра, але яку площу вони займатимуть – поки ніхто не прогнозує.
Більш цікаве питання: що буде з територією колишнього так званого Каховського моря? При будівництві водосховища були затоплені родючі луки. Чи можемо ми їх повернути?
В цьому питанні думки екологів кардинально різняться.
Максим Сорока впевнений, відкрите піщане дно стане новою пустелею. Це спричинить пилові бурі, підйом температур у регіоні та встановлення у південній частині України ще більш посушливого клімату, ніж зараз.
Поява кліматичних біженців
Успішне сільське господарство на півдні Україні були можливим більшою мірою завдяки налагодженій системі зрошення полів. Воду для зрошення отримували з водосховища, що тепер стало неможливим. Як наслідок, сільського господарства у регіоні в тому вигляді, як ми його знаємо, більше не існуватиме. Така ситуація ймовірно охопить території Миколаївщини, Херсонщини, Приазов’я, а також зачепить і Дніпропетровщину та Кіровоградщину.
Без води також неможливою стане робота крупних промислових підприємств регіону. До прикладу, гірничо-металургійний комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг” вже відправляє частину персоналу на віддалену роботу через припинення подачі води в деякі підрозділи. Окремі підприємства узагалі ризикують повністю зупинитися.
Руйнування сільського господарства та промисловості регіону може спричинити потік кліматичних біженців, людей, які внаслідок зміни кліматичних умов, втратили житло та засоби для існування.
"Тепер це буде абсолютно депресивний регіон. Без води. І Крим буде без води. Людям потрібно їсти і працювати. Тому в таких випадках вони починають рухатися", – підсумовує Максим Сорока.
Екологи також висловлюють стурбованість і щодо ситуації з Запорізькою атомною електростанцією. Однак, президент "Енергоатома" Петро Котін запевняє, що зниження рівня води у Каховському водосховищі напряму НЕ впливає на рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС.
Як заявив генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота, Каховську ГЕС планують відбудувати на тому ж самому місці після деокупації Херсонщини. На відбудову, за його словами знадобиться приблизно 5 років. Але на жаль, знищення ГЕС вже запустило незворотні процеси змін клімату регіону і повернути їх назад буде складно.
ЕкоПолітика слідкуватиме за наслідками підриву Каховської ГЕС та інформуватиме своїх читачів про наслідки катастрофи та їхні подолання.
