Окупована Асканія-Нова потерпає через пожежі, втрату тварин і некомпетентність

Окупована Асканія-Нова потерпає через пожежі, втрату тварин і некомпетентність Біосферний заповідник “Асканія-Нова” / Facebook
Марія Семенова

Цінних тварин продають на чорному ринку, а натомість заселяють кіз та свиней

Унікальний степовий заповідник Асканія-Нова було засновано ще 1898 року, що робить його другим найстаршим у світі після американського Єллоустоуна. Цілинні степи, дендропарк, величезна колекція тварин і рослин — усе це зараз перебуває під російською окупацією. Вплив війни та некомпетентного управління невтішний — популяція тварин скорочується, цілинні степи палають, а перелітні птахи можуть залишитися без ключового міграційного хабу.

Про основні загрози й наслідки війни для заповідника повідомили в Еспресо.

Транзитна зона для транспорту

Попри те, що на заповідній території заборонена будь-яка господарська діяльність, росіяни її використовують не за призначенням. Наприклад, через непросту ситуацію з логістичними шляхами, окупанти не придумали нічого кращого, як пускати транспорт через територію біосферного заповідника Асканія-Нова.

"Фактично цей транспорт є законними цілями, адже безпосередньо або опосередковано обслуговує Збройні сили російської федерації, які перебувають на півдні України, лівобережжі Херсонської області. Тому в Асканії-Нова зараз трапляється велика кількість пожеж", — повідомив у коментарі Еспресо директор заповідника "Асканія-Нова" Віктор Шаповал.

Прольоти військових гелікоптерів і безпілотників, звуки вибухів — усе це лякає тварин. Серед найбільш полохливих — сайгаки, яких до окупації тут проживало кілька сотень. Зараз же, за свідченнями місцевих жителів, їхня популяція скоротилася ледь не вдвічі.

Нищівний вогонь

Ще деякий час після окупації у 2022 році команда заповідника залишалася в Асканії-Нові та доглядала за тваринами. Проте згодом колектив був змушений виїхати. А у березні 2023-го росіяни призначили директором заповідника колаборанта Дмитра Мещерякова.

Українська команда — адміністрація й науковці — продовжують діяльність на підконтрольній Україні території. Проте за станом Асканії-Нови можуть спостерігати лише дистанційно.

Один із способів "нагляду" за заповідником — аналіз супутникових знімків. Саме завдяки їм науковцям вдалося виявити, що Асканія-Нова страждає від численних і масштабних пожеж.

"За літні місяці кількість згарищ уже перевищує два десятки. Загальна площа вигорілої території лише в межах заповідного степу вже охоплює понад 3000 га. Це досить серйозний виклик і, звісно, становить загрозу збереженню колекції", — зазначив Віктор Шаповал.

Джерело: Біосферний заповідник "Асканія-Нова" / Facebook

Пожежі у заповідному степу траплялися й раніше, однак тоді природа встигала відновитися. За словами директора установи, катастрофа може статися тоді, коли вигорає більшість території.

Ситуацію ускладнюють і проблеми з водозабезпеченням. Дендропарк критично залежить від зрошення, адже без додаткового поливу нетипові для посушливого степу рослини можуть загинути. Водночас тварини, яких утримують у напіввільному стані, потребують напування.

Вивезення й продаж тварин на чорному ринку

У перший же рік "керування" заповідником, колаборант Мещеряков організував вивезення тварин. По парі зебр Чапмана, коней Пржевальського, бізонів та оленів Давида було транспортовано до заповідника "Ростовський".

Джерело: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” / Facebook

Проте найбільше тварин окупаційний очільник Асканії-Нови передав до приватного парку левів "Тайган". Його власника, Олега Зубкова, вже помічали на спробах продати нібито врятованих тварин. Так, левеня з Донецького зоопарку він намагався продати до Китаю.

Водночас видання URSA MEDIA вийшло на російського продавця зебр Чапмана. За його ж словами, він має "свою людину" в Асканії-Нові.

"Вивезення тварин із заповідника — це вже задокументовані й доведені факти. Уже винесено судові вироки окупаційному директору та іншим персонажам, які так чи інакше були задіяні в підписанні угод про обмін тваринами, чи фактично їхній продаж. Нині важко сказати, як розвивається ситуація в заповіднику, бо дані про те, що готується якесь передавання, ми не отримуємо", — розповів Віктор Шаповал.

Нині невідомо, скільки тварин залишилося у заповіднику. До окупації там мешкало близько 3,5 тисячі особин 120 видів.

Окремою проблемою є некомпетентність нинішнього колективу Асканії-Нови. За даними директора, взимку 2023-2024 років там загинули африканські кафрські буйволи, яких вчасно не перегнали у зимові вольєри. Це лиш один приклад халатності. Загалом є багато фактів загибелі тварин від недогляду, відсутності профілактики та медичної допомоги.

Пункт пташиної міграції

На території Асканії-Нови розташований Великий Чапельський під — западина площею близько 24 км2, де перепочивають птахи під час міграції. Це одна з найбільших таких локацій у Східній Європі.

Проте через воєнні дії та вибухи чисельність птахів, які мігрують, скорочується. Точно оцінити вплив війни на популяцію сірих лелек, качок, гусей яи куликів поки що неможливо.

Джерело: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” / Facebook

ЕкоПолітика раніше повідомляла, як повномасштабне вторгнення вплинуло на пташиний світ України. Найбільшою загрозою є турбування — через вибухи й роботу техніки. Через ці подразники руйнується звичайний цикл життя птахів.

Читайте також
Тигрів — на волю: у Казахстані відроджують популяцію хижаків після 70 років вимирання
Тигрів — на волю: у Казахстані відроджують популяцію хижаків після 70 років вимирання

Попередньо науковці відновили популяцію парнокопитних, які є природною здобиччю для хижаків

Дайджест екозлочинів тижня: нелегальна вирубка дерев і захист заповідників
Дайджест екозлочинів тижня: нелегальна вирубка дерев і захист заповідників

Десятки злочинів стосуються знищення лісів – за участі посадовців, підприємців та просто ласих до наживи громадян

Забудовник затягує судовий процес із повернення Протасового Яру громаді Києва — активісти
Забудовник затягує судовий процес із повернення Протасового Яру громаді Києва — активісти

Через процесуальні маневри, справу розглянуть лише за місяць

Столичні озеро Кирилівське та струмок Сирець понад місяць очищують від нафтопродуктів
Столичні озеро Кирилівське та струмок Сирець понад місяць очищують від нафтопродуктів

Комунальники прибирають забруднені рослини та обробляють ділянки сорбентом