В грудні минулого року очільник Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів Руслан Стрілець під час виступу на Конференції ООН зі зміни клімату (СОР28) наголошував: необхідно оновлювати Національно визначений внесок (НВВ). Він підкреслив, що відповідний до вимог часу НВВ сприятиме "зеленому" відновленню України та скороченню кількості викидів парникових газів.
Однак ЕкоПолітика не знайшла інформації, що наразі НВВ коригується. Робота над важливим кліматичним документом держави наче зупинилася. На публічних сторінках Міндовкілля в мережі інтернет останні згадки про НВВ датовані груднем минулого року.
Чи працює Міндовкілля над НВВ
Майже рік минув відтоді як Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів оприлюднило План реалізації оновленого Національно визначеного внеску (НВВ). В умовах постійного руйнування української економіки внаслідок військових дій, Кабінет міністрів має коригувати НВВ.
Редакція звернулась до понад 20 експертів з екологічного середовища та працівників різних державних органів з проханням прокоментувати: чи відбувається наразі коригування Національно визначеного внеску. Опитані фахівці відповіли, що про зміни в НВВ їм нічого не відомо.
"Після останніх бомбардувань енергетики все треба перераховувати", – зазначив виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.
Цього року роботу над оновленням НВВ, за його словами, ще не почали.
"Ми не бачили новий проєкт НВВ", – повідомила координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес соціації Ольга Бойко.
Тож можна зробити висновок, що міністерство наразі не працює над коригуванням документу і нас очікує потім "турборежим" і популістичні не прораховані і не обговорені з громадськістю та підприємствами цілі. Інший варіант – міністерство, як це зазвичай відбувається, таємно щось готує і буде просувати свій документ без узгодження з експертним середовищем і не залучаючи його, що вплине на якість НВВ.
У 2021 році Україна поставила дуже амбітні цілі, що не були підкріплені жодними планами чи інвестиціями. Україна є і буде залишатися учасником Паризької угоди і в майбутньому в складі ЄС докладати зусиль для боротьби зі зміною клімату. Війна повністю змінила реальність в якій існує Україна і на наступні 20-30 років головним завданням для нас буде відновлення країни за допомогою європейських та світових партнерів.
Від 30% до 70% кожного сектору економіки повністю чи частково зруйновано, або не працює. Тому викиди парникових газів в Україні від промисловості та енергетики значно скоротилися через воєнну та економічну катастрофу. Деякі експерти пропонують залишатися активним учасником Паризької угоди та не переглядати старі цілі, використовуючи довоєнні. На думку цих експертів, тільки після закінчення війни та проведення повного моніторингу протягом 3-5 років можна буде говорити про оновлення НВВ для України.
Як починалася боротьба зі зміною клімату
Наприкінці 20-го століття Організація Об’єднаних Націй визнала можливі катастрофічні наслідки зміни клімату. Тож ООН почала шукати способи, як запобігти глобальному потеплінню планети. У 1992 році 196 держав підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. В рамках угоди країни погодилися стримувати зростання кількості викидів парникових газів в атмосферу та поступово знизити їх обсяг.
Додатково до конвенції був підписаний Кіотський протокол. Це вже була не декларація про наміри, а договір, який вимагав від країн чітких дій у встановлені строки. Згідно угоди держави, які є найбільшими забруднювачами атмосфери, мали до 2012 року знизити викиди парникових газів на 4,2% від рівня 1990 року.
Однак Кіотський протокол не виправдав очікувань. Багато держав не виконували свої обов’язки. Зокрема, США не ратифікувало угоду, а Канада взагалі вийшла з неї. Україна проявила себе не дуже доброчесним партнером в рамках цієї угоди, що всі дуже добре пам’ятають.
Паризька кліматична угода
Новою спробою зупинити глобальне потепління стала Паризька кліматична угода. Країни-члени ООН прийняли її наприкінці 2015 року, а через рік договір набув чинності.
Паризька угода ставить за мету утримати підвищення середньої температури в межах 2⁰С від середини 20 століття. Також в угоді домовились втілювати заходи з адаптації до кліматичних змін.
Аби досягти зазначених цілей людство має відмовитись від використання викопного палива. Або застосовувати його в такій кількості, за якої буде відсутній шкідливий вплив на довкілля. В Паризькій угоді передбачається, що на зміну викопному паливу мають прийти відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). За оцінками науковців, аби досягти мети договору необхідно уже до 2030 року на 45% зменшити кількість викидів парникових газів.
На відміну від Кіотського протоколу вимоги Паризької угоди поширюються на всі країни, які підписали договір. Тож після його ратифікації усі держави презентували свої національно визначені внески (НВВ) – плани заходів з протидії зміні клімату.
Що таке НВВ та навіщо він потрібен
Національно визначений внесок до Паризької угоди – це комплекс дій, які кожна держава має виконати в більшості сфер економіки. Фактично – це перехід від використання викопного палива до відновлювальних джерел енергії з метою досягти вуглецевої нейтральності у виробництві. Іншими словами, НВВ – це шлях до економіки без шкідливих для довкілля викидів.
Національно визначені внески кожні п’ять років переглядають і за необхідності коригують з посиленням завдань з протидії кліматичним змінам.
Як Україна виконує свій НВВ
Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду в 2015 році. Того ж року Уряд затвердив перший проєкт Національно визначеного внеску. Він ставив за мету скорочення викидів парникових газів до 60% від рівня 1990 року. До 2021 року Україні вдалося досягнути показника в 62,2%.
Але такі успіхи були спричинені не кліматичними заходами уряду, а економічним спадом внаслідок неефективної державної політики, поступовим занепадом промисловості та війною на Донбасі.
Експерти ООН оцінили український НВВ як незадовільний: заплановані заходи збільшували викиди парникових газів, а не зменшували. Так у 2021 році, в порівнянні з 2020 роком, викиди парникових газів зросли на 8,5%. З’явилась тенденція до зростання, то ж НВВ необхідно було змінювати.
В 2021 році Україна оновила НВВ: зобов’язалася до 2030 року зменшити викиди до 65%. Ця цифра викликала обурення експертів, активістів, бізнесу, громадськості в першу чергу тому, що документ не мав реального підґрунтя – плану дій, механізмів та інвестицій, жодної цільової програми.
"Галузеві моделі НВВ2 від міністерства були не узгоджені між собою, та не мали під собою ніякого економічного підґрунтя, протирічили існуючим стратегіям і не брали до уваги проблеми економіки через пандемію. Були побудовані на планах уряду Гончарука і з не вірними макро-показниками – в першу чергу стосовно інвестицій", — коментує директор GMK Center Станіслав Зінченко.
В липні 2023 року Міндовкілля оприлюднило план заходів з реалізації оновленого НВВ. Загалом запланували: реформувати лісову галузь, прискорити розвиток органічного сільського господарства, розвивати ВДЕ, модернізувати промислові підприємства та енергетичну інфраструктуру; реалізувати програми та проєкти з енергоефективності у всіх галузях економіки та інше.
Українська мета щодо скорочення на 65% на 10% більша, ніж у розвинутих європейських країн. Це дивно, адже наша держава не отримує стільки інвестицій. Навіщо Україна так сильно вирішила себе навантажити популістичними кліматичними цілями? За підрахунками фахівців, на реалізацію заходів оновленого НВВ необхідно виділити не менш ніж €102 млрд. Для порівняння, всі прямі іноземні інвестиції в Україну з 2002 по 2023 рік склали $97,5 млрд. В Уряді вирішили, що амбітний НВВ виконати зможуть. Проте на запитання, де візьмуть гроші – так і не відповіли.
Попри амбітні плани, реалізація взятих зобов’язань не відбувалась. За умов дефіциту бюджету жодного фінансування заходів не було. Російське вторгнення в Україну поставило крапку в планах реалізації 65% скорочення викидів.
Внаслідок великої війни відбулось скорочення економічної діяльності в країні, тому зменшилась і кількість викидів парникових газів підприємствами. З іншої сторони, відбулось зростання викидів від військових дій. За перший рік повномасштабної війни в атмосферу потрапило додатково 120 мільйонів тон СО2.
За даними ресурсу ЕкоЗагроза, станом на грудень 2023 року в Україні в атмосферу потрапило понад 68 млн тон викидів.
Уряд і міністерство вважали, що цілі НВВ2 будуть досягнуті завдяки примусу бізнесу. Але в умовах руйнування економіки підприємці намагаються в першу чергу "вижити" та зберегти виробництво і персонал. З боку ж Уряду для підприємств і до війни не було створено жодних стимулів, на відміну від діяльності наших європейських колег.
Значний негативний вплив на виконання НВВ має слабкий рівень координації відомств та установ. Експерти наголошують, що виконання занадто амбітних кліматичних зобов’язань не повинне погіршувати конкурентну спроможність України на світових ринках. Тож цілі НВВ мають враховувати актуальний стан економіки. Прописані цілі, які неможливо виконати, скомпрометують Україну в очах міжнародних партнерів.
Без СТВ неможливо виконати НВВ
Новий якісний реалістичний НВВ потрібен для запуску системи торгівлі викидами (СТВ). Для запуску СТВ необхідно оновити існуючий Національно визначений внесок на нових реалістичних засадах і розрахунках. До того ж, базуючись на досвіді та практиці ЄС, щонайменше три роки має працювати система моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ).
В Україні МЗВ формально запрацювала з 1 січня 2021 року. За законом, підприємства мають вести облік кількості викидів, які утворюються під час їхньої діяльності. У 2022 році вони мали подати річний звіт щодо кількості викидів, але війна обмежила процес збору даних. Внаслідок вторгнення РФ в Україну Уряд дозволив підприємствам тимчасово не подавати звіти або ж подавати їх за бажанням.
"Значна кількість підприємств не має змоги витримувати встановлені законодавством строки з багатьох причин. Це і безпекова ситуація на промисловому майданчику, що ускладнює роботу верифікаторів. Це і простої обладнання, які призводять до зупинки технологічних процесів. Це і брак верифікаторів. Згідно з реєстром Національного агентства з акредитації в Україні зазначено тільки чотири органи з верифікації, які мають право проводити верифікацію моніторингових звітів. В таких умовах відновити процедури, орієнтовані на мирний час, надзвичайно складно", – пояснила директорка проєктів зі сталого розвитку "АрселорМіттал Кривий Ріг" Ольга Семків.
За її словами, відсутність працюючої МЗВ може призвести до встановлення неадекватних цілей зі скорочення викидів для підприємств.
Як і Кіотський протокол, Паризька кліматична угода має свої недоліки. Країни, які її підписали, на власний розсуд визначають як протидіяти зміні клімату, щорічні кліматичні конференції закінчуються гарними деклараціями, але від них змін не відбувається. Масштабність кліматичних заходів залежить від політичної волі влади та усвідомлення проблеми зміни клімату. В рамках угоди не існує жодного механізму, який би контролював невиконання взятих на себе зобов’язань. Країни постійно їх коригують та передивляються.
Україна повинна перейти від популістичних цілей та стратегій до реальних планів дій, дорожніх карт, та інвестиційних планів. Наша економіка потребує відбудови та іноземних інвестицій.
