Незаконна вирубка дерев є одним із найрозповсюдженіших злочинів проти довкілля. Практично кожне друге кримінальне провадження, яке стосується екології, пов’язане саме зі знищенням лісових насаджень. Проте стаття 246 Кримінального кодексу України, на думку екоекспертів, містить низку прогалин і лазівок, через що винних складно повноцінно притягнути до відповідальності.
Спеціалісти ГО "Лісові ініціативи і суспільство" проаналізували норми ККУ та вказали на лазівки, які варто вилучити, щоб закон запрацював.
"Це ускладнює кваліфікацію незаконних рубок та доведення вини порушників, викликає колізії зі спеціальним законодавством, створюючи підстави для різних тлумачень у судовій практиці. Такі недоліки призводять до низької ефективності застосування кримінально-правових норм та знижують превентивний ефект покарання", – пишуть у спільноті.
Застарілі штрафні санкції
Сума штрафів за злочинну вирубку дерев вже не є відчутним фактором стримування для порушників. У 2019 році середня заробітна плата становила близько 9,2 тис. грн, у 2025 – вже майже 26,5 тис. грн. Але в той самий час сума санкцій не змінилась і становить від 17 до 25 тис. грн. У сучасних економічних реаліях вона вже має меншу вагу і менше "жахає" злочинців.
Водночас інфляція робить незаконні рубки більш вигідними в економічному плані. У спільноті "ЛІіС" стурбовані тим, що високі прибутки від продажу нелегальної деревини легко перекривають скромні штрафи. Це може вмотивувати порушників до ризику. Та навіть якщо їх наздожене покарання за злочин, воно буде неспівставно м’якшим за отриманий зиск.
"Доцільно передбачити підвищення мінімальної межі штрафу принаймні до 51 000 грн (три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а максимальної – до 102 000 грн (шести тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян), що відповідатиме сучасним економічним реаліям і рівню суспільної небезпеки цього злочину", – пропонують у ГО "Лісові ініціативи і суспільство".
Невизначеність понять
Норми Кримінального кодексу "грішать" надмірною термінологією, яка не відповідає іншим галузевим законам.
Частина 1 статті 246 ККУ починається з фрази "Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях...". Цим формулюванням Кодекс ніби розділяє поняття "ліс" та "захисні лісові насадження", додаючи також абстрактні "та інші". У той час як Лісовий кодекс чітко визначає поняття "ліс" та "захисні ліси", ККУ вигадує нову градацію, не надаючи їй правового визначення.
Водночас Кримінальний кодекс відділяє заповідники від інших природоохоронних територій та вводить термін "особливо охоронювані ліси", якого в законодавстві просто не існує. Це створює простір для вільного трактування норми.
Звуження переліку злочинних дій
Для статті 246 Кримінального кодексу існує лише рубка дерев. Під цим поняттям зазвичай мають на увазі відокремлення стовбура від кореневої частини з використання відповідних інструментів. Інколи сюди відносять викорчовування. Проте норми Кодексу взагалі ігнорують такий спосіб знищення дерев як їхнє пошкодження до ступеня припинення зросту.
Примітно, що більш широку класифікацію мають "Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням і пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту”, затверджені постановою Кабміну № 665 від 23 липня 2008 р.
"Доцільно внести зміни до ст. 246 КК України, які б надавали можливість визначити умисне пошкодження дерев і чагарників до стану припинення росту як самостійну (альтернативну) форму суспільно небезпечного діяння поряд із власне порубкою лісу. Це стосується й таких дій, як викопування дерев і чагарників, виривання, в тому числі за допомогою вибухових речовин, випалювання коренів", – зазначили в організації.
Кримінал за два дерева
Поріг "істотної шкоди" для кримінального правопорушення стартує з трохи більше ніж 30 тис. грн за даними на 2025 рік.
Фінансові наслідки незаконної вирубки рахують згідно із додатком 1 згаданої вище постанови уряду. Розмір шкоди залежить від діаметра знищеного дерева та висоти пня. До прикладу, якщо порушник вирубав дерево діаметром 34-38 см на рівні 26-30 см від землі, то шкода становить 11 677,02 грн, з діаметром 46-50 см – вже 19 676,86 грн. Мотиви рубки та цінність породи дерева до уваги тут не беруться.
Тож якщо врахувати діючі такси за незаконні порубки, то до відповідальності можна притягнути всього за два дерева діаметром 47 та 35 см або ж трьох із діаметром стовбура в 35 см.
Активісти вважають це нераціональним, адже відбувається надмірна криміналізація дрібних порубок. На їхню думку варто підвищити розмір істотної шкоди для рубок приміром до 25 неоподаткованих мінімумів, тяжкої шкоди – до 70 і вище.
Екологічна спільнота намагається заблокувати ухвалення урядом постанови, яка має скасувати ОВД при проведенні суцільних санітарних рубок. ЕкоПолітика повідомляла, що НАЗК визнало, що цей документ несе корупційні ризики.
