Чергове кримінальне провадження проти ДП "Ліси України" у листопаді зареєстрував Офіс Генерального прокурора. Причина – безпідставні виплати членам Наглядової ради, які склали понад 6 млн грн. Проте це лише одна із антикорупційних справ, в яких фігурує головний розпорядник українських лісів.
Про це свідчать дані, які отримало видання "190".
Зокрема, раніше гендиректор "Лісів України" Юрій Болоховець отримав підозру в незаконному збагаченні. Цією справою займалось НАЗК. Також за інформацією медіа, голова наглядової ради Олексій Кучер накопичив біткоїнів на майже 300 млн грн, однак декларує їх применшену вартість.
"Суворий контроль" як формальність
Одним із важелів проти корупції мала б бути наглядова рада підприємства. Натомість, вона отримує необґрунтовані мільйонні доплати від "Лісів".
ГС "Інститут народного аудиту" вбачає в цьому не лише системні ризики, а й можливу персональну відповідальність кожного з членів ради.
Громадська спілка на тлі масштабних корупційних проваджень підготувала звернення до Наглядової ради, де виклала свої зауваження та підозри в ігноруванні обов’язків.
Видання "190" виклало основні з них:
- Публічна підтримка менеджменту держпідприємства. З одного боку рада говорить про суворий контроль, з іншого – замінює повноцінну незалежну перевірку фіндіяльності "Лісів України" сумнівним аудитом.
- Невиконання публічних зобов’язань. Голова наглядової ради Олексій Кучер у травні 2025 року переконував, що майбутній аудит пройде за міжнародними стандартами із залученням "авторитетної міжнародної компанії". Натомість, за твердженням "Інституту народного аудиту", тендер на проведення обмеженого, а не повного, аудиту виграла неоднозначна фірма. Компанія обслуговувала і інші держпідприємства, тож громадські аудитори вбачають у цьому спробу зробити черговий "зручний" звіт.
Звернення до країн-партнерів
Серед наглядової ради є й іноземні представники. Тому ГС "Інститут народного аудиту" надіслала інформаційні листи до посольств та МЗС Латвії, Канади та Фінляндії. Спілка попереджає про можливі ризики для репутації її громадян та інформує про можливу незаконність отриманих ними коштів.
У спілці припускають, що Янне Хар’юнпаа, Робертс Стріпніекс та Маркіян Витвицький могли і не мати повної картини внутрішніх фінансових потоків в "Лісах України". Проте згадка їхніх імен в корупційних скандалах не піде на користь ні іноземних громадянам, ні самій практиці їх залучення до нагляду над державними підприємствами.
"Ми не хотіли б, щоб громадянин вашої країни став заручником чужих корупційних ігор та фігурантом матеріалів проваджень щодо розтрати українських державних коштів. Це може бути використано для дискредитації самої ідеї залучення іноземних фахівців до реформи держсектору", – пишуть громадські активісти.
ЕкоПолітика раніше писала, що корупція в лісовій галузі в Україні стала системною. Лише зафіксовані збитки державі за 2023-2025 роки склади понад 1 млрд грн.
