ЕкоПолітика традиційно зібрала для вас огляд наймасштабніших розслідувань, фігуранти яких зашкодили українській природі. Матеріал підготовлено на основі даних Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора й обласних прокуратур.
Справи земельні
- У національному парку "Пирятинський" на Полтавщині протягом років чиновники передавали заповідні землі у приватну власність. Потім 95 ділянок площею приблизно 100 га опинились в оренді фермерського господарства, керівником якого став голова однієї із сільрад. Йому, а ще двом колишнім керівникам Головного управління Держгеокадастру та начальнику одного з відділів Пирятинської міськради ДБР повідомило про підозру. Збитки оцінюють у 6 млн грн, а як покарання учасники схеми можуть втратити волю на 6 років.
- Також на Полтавщині державі повернули понад 160 га лісу. Приватне товариство отримало їх в оренду ще у 2006 році. Плата – суто символічна, до 42 грн на рік. Але й цього орендар не сплачував, натомість ще й незаконно вирубував дерева, зовсім не доглядаючи за територією. Додатковий нюанс – землі навіть не були внесені до Державного кадастру. Після дій Полтавської прокуратури ділянки нарешті оформили офіційно – дані про них внесли до земкадастру. Ліс повернули на баланс Полтавської ОВА, яка готує його до передавання ДП "Ліси України".
Фото: Офіс Генерального прокурора
- Землі водного фонду вартістю понад 11,5 млн грн повернули у власність Куяльницької громади на Одещині. Територія зі ставками площею 6,7 га перебувала в оренді протягом 15 років. Проте останні 5 років орендарі – два фермерські господарства – фактично безкоштовно користувалися водоймами для рибогосподарських цілей. За позовами прокуратури договори оренди розірвано і ставки перейшли назад у власність сільради.
- Зборівська міська рада на Тернопільщині зареєструвала в комунальну власність понад 14 га водного фонду. Так державні землі з гідротехнічними спорудами стали землями "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". За позовом Тернопільської обласної прокуратури дії муніципалітету визнали протиправними, а ділянки перереєстрували у державну власність.
Фото: Тернопільська обласна прокуратура
- Відзначилася своїми діями й Коблівська сільрада на Миколаївщині. Там передали ділянку лісового фонду на чорноморському узбережжі у приватну власність. Цільове призначення змінювали кілька разів – "пасовища", "особисте селянське господарство", а далі взагалі "для будівництва туристичної інфраструктури". Ділянку повернули державі.
Незаконна вирубка дерев на мільйони
- Понад 2600 дерев незаконно знищили у ДП "Грозинське" на Житомирщині. Збитки державі сягають понад 14,6 млн грн. Замість охорони лісових угідь колишня директорка держпідприємства вирішила розпочати лісозаготівлю. До роботи залучила завідувача лісовим господарством і приватного підприємця. Учасникам схеми повідомлено про підозру, їм загрожує до 7 років позбавлення волі.
Фото: Житомирська обласна прокуратура
- У майже 9 млн грн оцінюють збитки від діяльності двох посадовців державного лісгоспу на Львівщині. Протягом 2020–2022 рр. вони, користуючись повноваженнями в.о. директора лісового господарства, видали лісорубні квитки на незаконне знищення понад 2 тис. дерев. Обвинувальні акти скеровано до суду. Фігурантам загрожує до 10 років позбавлення волі.
- Майже 8 млн грн збитків довкіллю завдала незаконна вирубка лісу в ландшафтному парку на Чернігівщині. Винуватцем тут були органи місцевого самоврядування, які не забезпечили належної охорони лісу. Козелецька окружна прокуратура довела це в суді, який задовольнив вимоги прокурорів щодо стягнення шкоди з органів самоврядування.
- Понад 1,2 млн грн збитків спричинила незаконна діяльність жителя Кіровоградщини. Він організував вирубку дерев у промислових масштабах. Постраждали лісові смуги Добровеличківської й Тишківської громад. Чорному лісорубу загрожує від 5 до 7 років ув’язнення.
- Аналогічним шляхом пішли жителі Дніпропетровщини. Їхня вирубка дерев у захисних лісосмугах коштувала державі 1,3 млн грн.
Забруднення довкілля
На Вінниччині місцевий підприємець через недбалість спричинив забруднення стічними водами земель на площі понад 3 тис. кв. м. Збитки для довкілля оцінюють у 8 млн грн.
У передчутті екологічного лиха жителі села Зарванці неодноразово скаржилися на забруднення з місцевої каналізаційно-насосної станції. Проте керівник ЖБК і товариства, яке її обслуговувало, тривалий час ігнорував невдоволення мешканців і контролювальних органів.
Винуватцеві повідомили про підозру. Крім забруднення земель, йому інкримінують статті з порушення охорони праці, що призвело до загибелі людини, та погрози вбивством.
