З початку року у Полтавській області зафіксували з десяток торф’яних пожеж. Найчастіше займання траплялися через підпали сухостою.
Про це розповів в етері Українського радіо “Полтава” речник ДСНС Полтавщини Віталій Шкаревський, передає Суспільне Полтава.
Пік пожеж на торфовищах припадає на осінь та весну, оскільки у цей період люди найчастіше спалюють очерет, суху траву та іншу рослинність. А також має вплив на спалахи пожеж висока температура, особливо у період тривалої відсутності опадів.
"Такі пожежі охоплюють великі площі — гектарами може горіти. Інколи буває, що водоймищ поблизу немає, і тому доводиться для гасіння залучати великі пожежні насосні станції, прокладаються великі рукавні лінії, а це все час", — сказав Віталій Шкаревський.
Бульдозери допомагають згортати великі прогари. Згодом рятувальники поливають цю площу водою, щоб вогонь не розповсюджувався. Залежно від площі торфовища пожежу на ньому можуть гасити від кількох днів до кількох тижнів.
"В нашій області багато місць, де є поклади торфу. Це насамперед Глобинська, Семенівська, Оржицька, Хорольська громади. Чим раніше пожежу виявлять, тим швидше вдасться її загасити. Дуже часто люди звертаються до нас тоді, коли вже сталося велике загорання і їдкий дим від торф’яної пожежі йде на населений пункт", — зазначив речник ДСНС.
Фото: ukr.radio
Від початку 2025 року на території Полтавської області за фактом спалювання сухої рослинності правоохоронці винесли 148 постанов. З яких 127 порушень вдалося виявити за допомогою дронів.
Їм загрожує штраф у розмірі від 2060 грн до 6120 грн. Якщо підпал завдав суттєвої шкоди, тоді може бути передбачена кримінальна відповідальність за стеттею 245 з позбавлення волі від 2 до 5 років.
"За допомогою квадрокоптерів, тепловізорів (рятувальники) ведуть постійний моніторинг. На місце одразу виїздять рятувальники і пожежу вчасно ліквідовують", — повідомив Віталій Шкаревський.
Застереження від рятувальників
Кожна пожежа залишає після себе руйнівні наслідки. Пожежі в екосистемах не лише нищать рослинний і тваринний світ, але й порушують цілу екологічну рівновагу. Підпали сухостою знищують великі площі степів, що впливає на погіршення якості повітря та води, а також сприяє ерозії ґрунтів.
Вогонь нищить рідкісні види флори та фауни, що в свою чергу може призвести до зникнення окремих видів рослин і тварин. Пожежі на цих територіях часто позбавляють тварин домівок і їжі, що негативно позначається на популяціях.
Фото: shutterstock.com
Окрім цього, підпали можуть спровокувати значні економічні збитки для місцевих громад. Знищення посівів, лісових масивів, а також пошкодження інфраструктури — все це лягає на плечі не тільки держави, але й місцевих мешканців.
Як писала ЕкоПолітика раніше, в Одеській області трапилося багато пожеж внаслідок підпалів сухостою. Загальна сума збитків для довкілля склала 28 млрд грн.
