На високогірній полонині Руна тривають роботи із будівництва вітрової електростанції. Природозахисні організації фіксують продовження зведення фундаментів під вітрогенератори, а місцеві знімають важку техніку з компонентами обладнання, яке прямує до ділянки дорогами, вирубаними крізь ліс.
У спільноті "Терен" стверджують, що ці роботи суперечать українському законодавству й обіцянкам, які давав міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Раніше Українська природоохоронна група (UNCG) повідомляла про фіксацію розчищення нових майданчиків під фундаменти.
"Гектарами нищать гірські луки. І вже завезено кран для монтажу вітроустановок на торішніх фундаментах. Частина місць знахідок червонокнижних видів рослин, які ми фіксували спільно з представниками Тур’є-Реметівської ОТГ у травні, вже знищена", — зауважили екозахисники.
Джерело: UNCG
Спільнота "Save Пікуй" також оприлюднила відео, зняте місцевими мешканцями у Жденієво. На ньому помітно транспортування обладнання, схожого на частини вітрогенераторів. Активісти стверджують, що ці вантажі перевозять лісовою дорогою, яку торік збудувало Свалявське надлісництво.
"Для прокладання цієї дороги були вирубані ліси, зокрема й букові, а в Ужгородському надлісництві — праліси. Також ця дорога будувалася під час війни коштом платників податків, яка логістично збігалася з потребами приватного релокованого енергобізнесу та стала дуже "корисною" для місцевого бізнесу, що пропагує джип-тури на Руну", — розповіли у "Save Пікуй".
Цінні землі замість деградованих
Активісти нагадують, що в Україні вже є два картування зон для розвитку енергетики. Вони виконані коштом європейських партнерів — Секретаріату Енергетичного співтовариства та Данського енергетичного агентства. Там полонина Руна відсутня, проте натомість представлено широкий перелік альтернатив, де можна будувати енергетичні об’єкти.
Ці території не мають природоохоронних обмежень, проте мають достатню силу вітру й інсоляцію. Екологічно чутливі території до них не включають. Замість лісів, боліт і високогір’їв, зони прискореного розвитку ВДЕ представлені деградованими та промисловими територіями.
"На нашу думку, Мінекономіки та Міненерго мають перестати писати відписки й нарешті зосередитися на тому, щоби ВЕС і СЕС будували лише в межах цих зон. Від цього виграють і природа, й енергетика, і чесний бізнес", — наголосили в "Терені".
Порушені обіцянки
Природозахисники згадують, що 13 лютого у своєму дописі міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев писав таке:
"Далі ключове — виконання всіх екологічних умов і прозорий постпроєктний моніторинг. Міністерство забезпечуватиме контроль дотримання вимог і надалі працюватиме над удосконаленням правил для великих проєктів. Завершальним етапом може стати судовий контроль, де законність рішень перевірять суди всіх інстанцій".
Натомість у реальності роботи тривають, а жодного контролю немає.
Нагадаємо, так само Олексій Соболев коментував видачу висновку ОВД для будівництва ВЕС на території Тур’є-Реметівської громади. Це рішення було ухвалене всупереч несхваленню з боку експертів та громадськості. Навіть народні депутати вимагали припинити будівництво, надавши високогірній частині Карпат заповідний статус.
Згодом Мінрозвитку, посилаючись на висновок Державної інспекції архітектури та містобудування, все ж визнало, що будівництво конструкцій фундаменту окремо від всього проєкту є порушенням законодавства.
Проте будівництво ВЕС на Руні та інших полонинах, а також інфраструктури до них все ж не припинилося. Окремої уваги заслуговує вирубка лісу під лінію електропередач до полонини Руна та вершини Пікуй. Активісти попереджали про цінність лісу, який опинився під загрозою знищення. Проте після проведення сумнівних обстежень вирубці таки дали "зелене світло". Через великий суспільний розголос активістам таки вдалося привернути увагу до рідкісних видів, а ДП "Ліси України" навіть пообіцяло призупинити роботу і створити відповідну комісію. Проте доволі очікувано, що посадовці свого слова не дотримали, а вирубка лісів продовжилася попри офіційні повідомлення.
На петицію із термінового збереження Карпат раніше відреагував президент Володимир Зеленський. Він спрямував це питання до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря Ради нацбезпеки Рустема Умєрова. Петиція зібрала необхідні 25 тис. голосів за п’ять діб.
