У 94% проб ґрунту з дна колишнього Каховського водосховища дослідники виявили перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) важких металів. Основними забрудниками вони назвали миш’як, свинець, стронцій та цинк.
Про такі результати розповіла команда Української природоохоронної групи (УПГ), яка займалася відбором проб.
Дослідники отримали 119 зразків ґрунту з різних зон колишнього водосховища: донних відкладів, зон затоплення, осушених територій. Після відбору їх направили на дослідження в лабораторії Canterbury Christ Church University (Великобританія). Результати лабораторних аналізів показали, що концентрації важких металів перевищують норми в 7-17 разів.
Дослідники констатували, що за 70 років експлуатації водосховища на його дні накопичились великі обсяги мулу, що містять як органічні, так і токсичні забруднюючі речовини.
Основними джерелами забруднення вони назвали гірничодобувні підприємства та промислову діяльність регіону декількох міст: Запоріжжя, Дніпра, Кам’янського, Нікополя та Марганця.
Чому це небезпечно
В УПГ розповіли, що лужне середовище (pH 7,0–8,6) уповільнює міграцію металів, але сприяє їх накопиченню в ґрунті. Це створює такі ризики:
- Токсичні речовини потраплятимуть у харчові ланцюги.
- Важкі метали створюватимуть загрозу для екосистем і здоров’я людей у районах, які постраждали від затоплення.
Дослідники наголосили, що особливу увагу слід звернути на рухомі форми металів, які легко переходять у рослини.
Як це вплине на подальше використання території
За словами фахівців групи, забруднення важкими металами зробило колишнє дно водосховища непридатним для сільського господарства. Водночас вони зауважили, що природа почала своє відновлення, й на ділянках з високим вмістом органіки активізувалися процеси ґрунтоутворення.
У травні ЕкоПолітика повідомляла про те, що дно Каховського водосховища суцільно вкрилося молодим лісом із верби білої.
