Дно Каховського водосховища, яке оголилося після підриву дамби Каховської ГЕС, за рік, що пройшов після цієї техногенної катастрофи, суцільно вкрилося молодим лісом із верби білої. До неї приєдналися як типові види флори степових плавнів, так і нові для цієї місцевості види.
Про це в сюжеті телеканалу “Суспільне Дніпро” розповів еколог Вадим Манюк, доцент Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
Фахівець каже, що було абсолютно очікувано, що саме це дерево займе таку позицію в плавнях. Річ у тім, що верба біла – піонер. Вона завжди першою розселяється по річкових долинах і вздовж водойм на піщаних мілинах, річкових косах. Після відходу Каховського водосховища створилися оптимальні умови для проростання цього виду.
Тепер весь Великий Луг – майже 150 тис. га – вкритий природними насадженнями з білої верби. Висота лісу, який утворився за рік – 2,5-3 м. Зараз він дуже густий, але з часом, говорить еколог, ліс буде саморозріджуватися внаслідок підростання та збільшення конкуренції між окремими рослинами.
Нижній ярус лісових насаджень складається як із типових видів степових плавнів – щавлю водяного, рогозу Лаксманового – так і з нових видів флори, які акліматизувалися до місцевих умов.
При розтріскуваннях мулу в шпаринах утворилися особливі екологічні ніші. В них проростають насінини нетипових для плавнів видів рослин, які й змогли дати паростки тільки завдяки появі цих тріщин у ґрунті. Тут для них склалися ідеальні умови. Як приклад Вадим Манюк наводить каркас західний – велике листяне дерево, яке походить із Північної Америки.
Науковець пояснює, що шпарини, які утворилися при розтріскуванні дна після відходу штучної водойми, стали каталізаторами для збільшення різноманіття місцевих екосистем.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, що екосистеми ложа дна колишнього Каховського водосховища відновлюються.
У березні ми повідомляли, що у Каховське водосховище повернулася вода.
