"Немає сенсу відновлювати як було – треба зробити краще": ця ключова теза звучить у промовах більшості українських чиновників, коли йдеться про повоєнне відновлення України. Наш уряд вже задекларував підтримку "Європейського зеленого курсу" та "Зеленої угоди", зобов’язання досягти нульового рівня викидів парникових газів (Net Zero). Урядовці завжди підкреслюють – відновлення України буде лише зеленим. У ідеї "зеленого відновлення" є кілька переваг. Перш за все, Європа роками вливає величезні кошти у зелений перехід, тому якщо ми хочемо залучати інвестиції на їхньому ринку, то отримати фінансування буде значно легше під екологічні проєкти, ніж під звичайну відбудову. По-друге, зелений перехід зробить нашу економіку більш ефективною та менш залежною від невідновлюваних ресурсів. І з рештою, "зелена" країна стане більш привабливою для проживання. Про те, яким має бути зелене відновлення України, за останні півтора роки сказано дуже багато. Загальні рамки цього процесу обговорювалися на конференціях з відновлення у Лугано та в Лондоні, а також на двосторонніх зустрічах. В світлі євроінтеграційних процесів ми в ЕкоПолітиці вирішили з’ясувати, як саме процес "зеленого відновлення" України бачать наші європейські партнери.
Як бачить "зелене відновлення" Єврокомісія?
Своє початкове бачення повоєнного відновлення України Європейська комісія зафіксувала більше року тому. Тоді з’явилося комюніке COM(2022) 233 "Ukraine Relief and Reconstruction" від 18 травня 2022 року.
Виходячи з цього ком’юніке відбудова України має складатись з чотирьох елементів, серед яких фігурує: "Підтримка відновлення економіки та суспільства України, сприяючи сталій та інклюзивній економічній конкурентоспроможності, сталій торгівлі та розвитку приватного сектору, водночас сприяючи зеленій та цифровій трансформації країни".
Цей пункт означає, що наша економіка має бути низьковуглецевою та енергоощадною, природоорієнтованою, мати ефективне та чисте виробництво, збалансоване споживання та базуватися на засадах спільної відповідальності, інноваційності, співпраці, солідарності, гнучкості та взаємозалежності.
Водночас, у цьому документі Європейська Комісія не пропонує секторальних завдань чи стратегічних проєктів, а лише наголошує, що хоче бачити тісний звʼязок процесу відбудови із широким порядком денним реформ.
Вже за рік 20 червня 2023-го Європейська комісія оприлюднила проєкт Регламенту про створення окремого спеціального інструменту задля підтримки фінансування потреб відбудови України з індикативним фінансуванням до €50 млрд на період 2024–2027 років – фонд Ukrainian Facility. Де конкретизувала своє бачення відбудови.
Що пропонують у Ukrainian Facility?
Як йдеться у проєкті Регламенту:
"Відбудова від руйнувань, завданих російською агресією, не може обмежуватися відновленням зруйнованого. Реконструкція дає можливість підтримати Україну в її процесі інтеграції до Єдиного ринку та у прискоренні сталого зеленого та цифрового переходу відповідно до політики ЄС. Фонд має сприяти відбудові таким чином, щоб модернізувати та покращувати економіку та суспільство України, спираючись на правила та стандарти ЄС, інвестуючи в перехід України до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки, а також у відновлення, реконструкцію та модернізацію її критично важливої інфраструктури, виробничих потужностей та людського капіталу".
У тексті документа зазначається, що Ukrainian Facility має сприяти дотриманню Паризької угоди та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Конвенції Організації Об’єднаних Націй про біологічне різноманіття та Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. Водночас, профінансовані заходи не повинні погіршувати стан навколишнього середовища чи завдавати шкоди клімату. Зокрема, фінансування, виділене в контексті Ukrainian Facility, має відповідати довгостроковій меті утримати підвищення глобальної середньої температури, сприяти адаптації до несприятливих наслідків змін клімату, підтримувати збереження різноманіття, економіки замкнутого циклу та нульового забруднення. А особливу увагу хочуть приділити проєктам, які відповідають одразу кільком кліматичним цілям.
Профінансовані заходи загалом, зокрема в частині захисту довкілля, мають наближати Україну до членства у ЄС. Тому серед принципів роботи механізму автори виділили підтримку прогресу у напрямку Цілей сталого розвитку та інтеграції Європейської Green Deal. Водночас, ці заходи не повинні іти в розріз з нашими внутрішніми програмними документами, як то Національно визначеним внеском до Паризької угоди.
Більш детальна рамка заходів, які мають бути профінансовані, за даними регламенту міститиметься у "Плані України". Попередній план, до розробки якого долучили ключові бізнес-спільноти, Кабінет міністрів передав Європейській комісії на початку листопада.
Остаточне погодження Ukrainian Facility очікується у грудні цього року. Тоді й стане відомо, чи вартують ідеї уряду €50 млрд. Про те ж, які конкретно кроки міститиме "План України" – інформацію поки не оприлюднювали.
Водночас окремі фонди та уряди не очікуючи загальних програм вже розпочали втілювати власні перспективні проєкти, які сприятимуть зеленому переходу та відновленню. Ймовірно, подальші започатковані проєкти діятимуть в межах цих же напрацювань. Тому проаналізувавши їх можна спрогнозувати, у якому напрямку буде рухатися зелене відновлення України на наступні роки.
"Зелене відновлення" енергетики – ключовий інтерес інвесторів
Європейські партнери також бачать енергетику однією з пріоритетних сфер зеленого відновлення. Вже зараз вони готові інвестувати як у проєкти комплексного відновлення енергетичної інфраструктури так і в точкове забезпечення альтернативною енергією.
Для модернізації енергосистеми та посилення її стійкості під час Лондонської конференції з відновлення Україна підписала Меморандум про енергетичне партнерство з Міністерством закордонних справ, справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії. Меморандум передбачає створення нового Фонду викликів у сфері зелених інновацій "InnovateUkraine" у розмірі 62 млн фунтів стерлінгів. Кошти підуть на проєкти енергетичних інновацій, які прискорять реконструкцію та відновлення української енергоінфраструктури.
У 2023-му підтримку енергетичному відновленню України вже надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Представники ЄБРР на конференції у Лондоні підписали меморандум з представниками ПрАТ "Укргідроенерго", НЕК "Укренерго" і НАК "Нафтогаз". Інвестиції стосуються декарбонізації, зменшення викидів метану, підвищення енергоефективності, а також відновлення та модернізації гідроелектростанцій.
Європейський інвестиційний банк у свою чергу наразі збирає заявки на конкурс проєктів у рамках фінансової угоди "Енергоефективність громадських будівель в Україні". Мета цієї угоди – запровадження енергоефективних заходів у громадських будівлях, зокрема лікарнях, школах, ВНЗ, дитсадках, аптеках, бібліотеках тощо. Фінансування нададуть на термомодернізацю громадських будівель та будівельні роботи.
До зеленого відновлення громад долучилася також команда DiXi Group за підтримки уряду Нідерландів. Там планують відібрати 10 громад та допомогти їм розробити Місцеві енергетичні плани.
В свою чергу європейські дослідники також вважають енергетику однією з найбільш перспективних галузей "зеленого" відновлення та формують рекомендації, як залучити до неї більше інвестицій. Зокрема, дослідники словацької організації GLOBSEC у своєму звіті зазначають, що Україні необхідно звернути увагу на атомну та гідро генерацію та скерувати інвестиції у ці сектори. Водночас, наголошують і на надмірній участі держави у них та наявність спеціальних зобов’язань у виробників. На їх думку підвищити інтерес інвесторів могла б корпоратизація, утворення наглядових рад та громадський контроль над цими сферами.
Виконавча директорка Європейського кліматичного фонду Лоуренс Тубіана у своїй статті для Politico пише що європейці повинні підтримати українські муніципалітети, які готові впроваджувати сталі рішення у сфері енергетики. Зелене відновлення України в цій частині на її думку прискорить страхування для захисту інвесторів та пільгові кредити.
Кліматичні проєкти
До кліматичних проєктів партнери підійшли досить комплексно. Зокрема, Європейський інвестиційний банк вже додав кліматичні умови до фінансованих ним кредитів на реконструкцію.
Інститут довкілля Стокгольма (SEI) за кошти уряду Швеції запускає проєкт із розробки для України дорожньої карти досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Інвестувати у кліматичні проєкти погодилася також Швейцарія. Відповідну угоду між урядами України та Швейцарії підписали під час Міжнародної Конференції з відновлення України у Лугано. Інвестиції стосуватимуться державних та приватних проєктів щодо зниження викидів парникових газів у різних сферах діяльності України – інфраструктурі, будівництві, транспорті, енергетиці.
Модернізація промисловості
Близько €2 млн зможуть отримати на екомодернізацію від уряду Німеччини українські підприємства у рамках програми "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України". Проєкт націлений на скорочення промислових викидів.
У цій же сфері працює проєкт UNIDO, на який Німеччина виділила €3 млн. Цей проєкт передбачає дослідження та діагностику у сфері промисловості, підготовку рекомендації щодо вдосконалення та планування, зокрема у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, "зеленої" енергетики, покращення стандартів якості тощо. Проєкт допоможе визначити необхідні технології, які будуть застосовуватися під час відбудови, та стане базою для майбутньої глобальної Програми ЮНІДО з зеленого відновлення та післявоєнного будівництва для інклюзивного та сталого промислового розвитку в Україні.
Модернізація сільськогосподарського виробництва
Окремі проєкти реалізують і в аграрному секторі. До прикладу, Нідерландське агентство підприємництва разом з групою нідерландських компаній започаткували спільний проєкт у молочній галузі України. Він надаватиме підтримку молочним підприємствам, зокрема у частині енергозбереження, виробництва біогазу та сонячної енергії на молочних фермах.
Також фахівці проєкту планують допомогти українським фермерам з раціоналізацію використання кормів та органічних добрив. Усе це в підсумку має привести до зменшення собівартості виробництва та вихід на перспективні європейські ринки збуту.
Зелена відбудова громад
Один із найбільших фондів, що спеціалізується на "зеленій" відбудові постраждалих громад – скандинавський фонд Nefco. Він ще з 2022-го реалізує проєкт Green Recovery, який надає українським муніципалітетам фінансування та технічну підтримку та планує у довготривалій перспективі підтримувати зелений перехід в Україні.
Nefco вже реалізує низку проєктів, що стосуються: підвищення енергоефективності об’єктів водопостачання, енергоефективності громадських будівель та вуличного освітлення у малих громадах, допомагає з ремонтом та будівництвом об’єктів критичної інфраструктури. Спільну програму вже реалізували з КП "Хмельницькводоканал".
Як бачимо, проєкти відновлення, які реалізуються зараз, охоплюють дуже різні галузі та мають різний масштаб. Однак у всіх спільна мета: окрім відбудови України привести її виробництво та інфраструктуру до стандартів ЄС.
28 листопада у Вільнюсі розпочнеться чотириденна конференція Єврокомісії із зеленого відновлення України. Є сподівання, що під час заходу буде започатковано ще більше проєктів. Однак, лише зусиллями окремих ініціатив комплексне зелене відновлення цілої країни – неможливе. Головна ланка нашого відновлення на сьогодні, це ще не презентований "План України". Від того, що буде у ньому, на які проєкти ми зробимо ставку та наскільки успішно зможемо їх реалізувати, залежить майбутнє нашої країни.
