Менш ніж половина компаній у країнах Європейського Союзу готова до викликів, які ставить перед ними Європейський зелений курс (European Green Deal, ЄЗК).
Про це свідчать дані опитування, які компанія PricewaterhouseCoopers (PwC) провела серед майже 300 компаній із 13 країн ЄС.
Опитування було спрямовано на підприємства з річним обігом у понад €50 млн ($55 млн) у кількох країнах-членах ЄС, а також на підприємствах у Норвегії, Швейцарії та Великобританії. Серед респондентів 75% були промисловими суб'єктами, роздрібними торговцями, перевізниками та розробниками технологій, які відіграють важливу роль у зеленому переході.
Результати опитування
Як пояснили Еві Ґіртс і Жан-Філіп ван Вест із PwC, результати опитування продемонстрували, що попереду в європейського бізнесу ще довгий шлях.
Основний висновок опитування PwC полягає в тому, що менш ніж половина компаній повідомила, що готова до ЄЗК. Загалом, великий бізнес із власними спеціалістами з оподаткування та фінансів, відділами сталого розвитку та належно забезпеченими науково-дослідними групами (R&D) був більш обізнаним і підготовленим до цих нових викликів.
Проте досі є багато великих компаній, які тільки почали розуміти вплив Зеленого курсу. Недостатню обізнаність, брак організаційних навичок і складність кількісної оцінки витрат на виконання ЄЗК респонденти називають найбільшими проблемами.
Майже 70% учасників опитування заявили, що вони вже впроваджують заходи та здійснили значні капітальні витрати в напрямі захисту довкілля, зосередившись на таких питаннях, як енергетика та поводження з відходами. Однак більшість із цих інвестицій була разовою, а не частиною більшого плану.
Респонденти заявили, що вони хотіли б сприяти активному скороченню викидів, споживаючи більше чистої енергії (78% компаній), зменшуючи споживання енергії (60%), зменшуючи кількість відходів і використання пластику (59%), а також скорочуючи викиди вуглецю (59%).
Тим часом перегляд податків на енергію не тільки сприяє розвитку сталих відновлюваних джерел енергії, але Європейська система торгівлі викидами (ETS) та податок на вуглець впливає на дедалі більшу кількість компаній. Це пов’язано з тим, що в цю схему долучають нові сектори, такі як морський транспорт, автомобільний транспорт і будівельний сектор.
Якщо додати до цього пропозицію щодо запровадження додаткового Механізму регулювання вуглецевих кордонів (CBAM), оголошеного на 2026 рік, з дотриманням вимог уже з 2023 року, то стане цілком зрозуміло, що європейська система оподаткування вуглецевих викидів ось-ось перетворить цей процес у стратегічну відповідальність для компаній, що впливає на ланцюги ціноутворення прямо чи опосередковано.
Це пояснює, чому майже половина респондентів розглядала можливість зміни географічного розташування із сильним акцентом на репатріацію в межах ЄС. Основною причиною цього було бажання зменшення вуглецевого сліду в ланцюзі поставок. Досі основними видами транспорту залишаються автомобільний і морський. Понад 70% респондентів повідомили, що переважно покладаються на автомобільний транспорт.
Головний висновок опитування полягає в тому, що підприємствам потрібно нарощувати свій потенціал, знання та комунікаційні канали, щоб оцінити вплив і трансформувати свою діяльність.
Також стратегічну роль починає відігравати податковий спеціаліст. Зазначається, що екологічний податок матиме велике значення в екологічних, соціальних та управлінських (ESG) процесах трансформації.
Раніше ЕкоПолітика писала, що являє собою Європейський зелений курс, яка його мета та основні напрями.
