Мегальодовик Судного дня хочуть оточити 150-метровою стіною. Навіщо?

Мегальодовик Судного дня хочуть оточити 150-метровою стіною. Навіщо? NASA
Марія Семенова

Якщо льодовик площею з Британію розтане, рівень моря підійметься аж на 65 см

Міжнародна наукова місія працює над проєктом із будівництва величезної стіни вздовж льодовика Судного дня. Через глобальне потепління масив криги тане надшвидкими темпами – вже зараз він відповідальний за 4% підвищення рівня води.

Про це повідомили у Euronews.

Вплив одного льодовика

Льодовик Твейтса з Західноантарктичного льодовикового щита отримав свою промовисту назву недаремно. Площа льодовика становить неймовірні 192 тис. км2, що близько до площі всієї Великої Британії. Він зберігає такий величезний масив криги, що якщо вона розтане, то рівень моря підніметься на 65 см. А кожен сантиметр – це загроза повеней та підтоплення для близько 6 млн людей.

Мета грандіозного проєкту

Стіна довкола льодовика Твейтса створить фізичний бар’єр довкола криги. Він має заблокувати доступ теплих вод океану до льодовикових щитів. Науковці стверджують, що цей додатковий захід вкрай важливий – самого обмеження викидів парникових газів вже недостатньо.

У команді розробників океанічної стіни – дослідники та інженери з університетів Кембриджу, Чикаго, Нью-Йорку та Арктичного центру Університету Лапландії. Разом науковці мають розробити проєкт будівництва льодовикового "захисту", який матиме висоту 152 метри та довжину 80 км.

Дорожня карта проєкту передбачає трирічний дослідницький період. За цей час вчені мають спроектувати щит та швартувальні споруди, визначити оптимальні матеріали для конструкції та протестувати технологію на здатність стримувати теплі течії.

"Протягом поточної трирічної програми ми зосередимося на розробці технологій, інженерії та науковому випробуванні прототипів, розгорнутих на фіорді в Норвегії", – йдеться у заяві проєкту.

Дослідження розпочалося

З льодовика Твейтса вже збирають дані для розробки швартування. Разом з тим, науковці з Великої Британії та Південної Кореї досягнули найменш вивченої частини крижаного масиву. Там вони пробурили кілометрову свердловину для спостереження за впливом океанської води на танення нижніх шарів льодовика.

"Це один із найважливіших і найнестабільніших льодовиків на планеті, і ми нарешті можемо побачити, що відбувається там, де це найважливіше. Ми будемо спостерігати майже в режимі реального часу, як тепла океанська вода впливає на лід на глибині 1000 метрів. Це стало можливим лише нещодавно, і це критично важливо для розуміння того, як швидко може підніматися рівень моря", – розповів доктор Пітер Девіс, фізичний океанограф Британської антарктичної служби.

Цими вихідними дослідників спіткала невдача – обладнання застрягло у свердловині. Проте науковці встигли зібрати небачені раніше дані. Як повідомляє The New York Times, вони виявили, що вода під льодовиком тепла та має швидку течію.

ЕкоПолітика раніше розповідала, що в Антарктиді створено перше сховище для криги. Мова про керни з альпійських льодовиків, які швидко втрачають свій об’єм через зміну клімату. Крижаний "заповідник" має зберегти цінні зразки для майбутнього вивчення.

 

 

 

 

 

Читайте також
Укриття для криги: в Антарктиді створили перший льодовиковий "заповідник"
Укриття для криги: в Антарктиді створили перший льодовиковий "заповідник"

Морозні умови континенту дозволять вберегти важливе джерело наукових даних від глобального потепління

Відчуття безпеки – хибне: економічні моделі недооцінюють зміну клімату
Відчуття безпеки – хибне: економічні моделі недооцінюють зміну клімату

Лише за літо 2025 року від погодних катаклізмів Європа втратила мінімум €43 млрд

Кліматична нерівність: рівень достатку і здоров’я впливає на стійкість до спеки
Кліматична нерівність: рівень достатку і здоров’я впливає на стійкість до спеки

Ефективні системи охолодження не можуть собі дозволити 38% опитаних

Боротьба з кліматичними фейками: ЄС ухвалив декларацію для захисту інформації
Боротьба з кліматичними фейками: ЄС ухвалив декларацію для захисту інформації

Більше половини європейців стверджують, що ЗМІ дають їм замало чіткої та правдивої інформації про клімат