У Чернівецькій області замість стимулів для розвитку економіки гірських територій та зміцнення місцевих бюджетів, лісова реформа призвела до кризи галузі і збитків у громадах. Влада різних рівнів перекидає відповідальність одне на одного, проте це не змінює ситуацію – люди залишаються без роботи, а населені пункти стають дотаційними.
Про це йдеться в матеріалі видання БукІнфо.
Як знайти відповідальних?
Нещодавня зустріч голів громад Вижницького району з головою Чернівецької ОВА Русланом Осипенком лише підтвердила гостроту проблеми. На думку команди видання, лісогосподарська галузь регіону перебуває у віданні управління агропромислового розвитку та департаменту регіонального розвитку. Проте очільник ОВА заявив, що не компетентний в лісових питаннях, а в підрозділах медійникам оголосили, що не мають впливу на лісове господарство – його повністю контролює столиця.
Масові скорочення замість процвітання
Реальність у лісовій галузі області різко контрастує з заявами керівника Подільського лісового офісу Василя Гончара. Як пише БукІнфо, у промоматеріалах до реформи посадовець запевняв у майбутньому процвітанні лісового господарства, а також у розвитку деревообробного напрямку без скорочення робочих місць.
Однією з обіцянок було продовження роботи деревообробного комбінату в Сергіях, який був важливим роботодавцем для громади. Проте реальність інша – актив не працює, робітники потрапили під масове скорочення, лише на ПДФО громада недоотримала 5 млн грн до бюджету.
Бюджети порожніють
Для Путильської селищної громади лісова галузь була головним наповнювачем бюджету. Тепер же, за даними БукІнфо, зі 170 підприємств, переважно деревопереробних, залишилося 10. Найбільшим платником податків зараз є лікарня, а 16% бюджету громади – на дотаціях.
Постраждала від реформи і Селятинська сільська громада. Понад 70% її території зайняті лісами, де колись діяло кілька потужних лісгоспів. Проте після того, як їх "увібрало" у себе ДП "Ліси України", національний парк "Черемоський" платить більше податків, ніж активи, які займаються деревозаготівлею.
Загалом лісова галузь до реформи формувала 35% бюджетів громад Вижницького району. Зараз же її частка – близько 10%.
Побічна дія реформи
Лісогосподарські підприємства громади опинилися під контролем "Лісів України" з усіма фінансовими та матеріальними активами.
Коли ліс почали реалізовувати через централізовані біржі, його ціна підскочила в рази. Тож деревообробні активи, розташовані неподалік від місць заготівлі лісу, не можуть з ним працювати – дорого. У підсумку низка підприємств збанкрутувала.
Додатковий "бонус" для "Лісів України" – пільгові ставки земельного податку, що додатково скорочує ресурс громад.
"Це призвело до концентрації надприбутків в столичному офісі новоявленого лісокористувача-монополіста, а з іншого боку – до знекровлення виробничих підрозділів на місцях і до збільшення незаконних рубок, у тому числі за допомогою умілого "лівого" використання інструментів цифровізації галузі", – пише видання.
ЕкоПолітика писала, що навіть до реформи корупція у лісовій галузі України була масштабною і системною. Після реформи ситуація не змінилася – у наших щотижневих дайджестах екозлочинів чільне місце займає вирубка дерев, до якої причетні посадовці лісгоспів.
За підрахунками Державного бюро розслідувань, злочини посадових осіб лісової галузі лише за 2025 рік завдали державі збитків на суму 546 млн грн.
Генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець сам був фігурантом справи про незаконне збагачення у 2025 році. Проте посадовець і досі керує лісовою монополією.
