Більшість українців відчувають проблеми енергосектору на собі і мерзнуть у власних домівках На початку року важко було уявити, що тепло в оселі для багатьох стане мрією. Обстріли і відключення світла залишають людей в холодних будинках. Немає можливості нормально прогріти приміщення, температура 10-15 градусів вже не новина, а майже звичка. Рішення, принаймні, для приватного сектора – топити дровами. Однак скільки зим ще доведеться "піднімати руку на ліс", ніхто не скаже, а наслідки можемо відчути вже навесні. Детальніше в питанні розбиралася ЕкоПолітика.
"Родина разом за одним столом – ось справжнє щастя. Війна цього навчила за лічені дні", — розповідає пенсіонерка Світлана Кононенко.
Живе у селі. На новорічні свята чекає в гості доньку з онукою. Вже придбала подарунки, прикрасила будинок і завчасно подумала про комфорт – закупила дрів, щоб родину не заморозити у приватному будинку.
"У нас в будинку є пічка. На ній готуємо, від неї ж гріємось. Ніхто не знає, де і що обстріляють, скільки не буде світла і тепла в людей. Пічка це порятунок. Закупила дрів кілька кубів із запасом. Довіряю не продавцям через оголошення, а офіційним лісгоспам. В державному інтернет-магазині "Дрова Є" обрала постачальника, тип дрів. На рік там можна не більше 15 кубів придбати, але мені то забагато і дорого. Взяла 4. Разом з вугіллям, що залишилось з минулого року, вистачить", — ділиться пані Світлана.
Зараз систему закупівлі дрів спростили. Достатньо смартфона та доступу до інтернету. Існує 2 способи та інструкція.
Як придбати дрова в інтернет магазині "Дрова Є":
- Увійти до системи за допомогою ID.GOV.UA. Можна авторизуватись через банк, підтвердити особу і зробити замовлення;
- Отримати підтвердження від постачальника та здійснити оплату через особистий кабінет.
- Коли дрова на порозі – замовник має пред’явити свої документи та РНОКПП (картку платника податків) особи, яка оформлювала замовлення.
Виникли питання – постачальник на зв’язку. Важливо розуміти – замовлень багато, тому, можливо, дрова вам привезуть посередники.
Як придбати дрова в лісництві чи лісгоспі:
- Необхідно подати відповідну заяву;
- Отримати реквізити для оплати;
- Здійснити оплату через термінал у лісництві, будь-якому відділенні банку або через онлайн-банкінг;
- Вирішити організаційні питання щодо доставки дров. За потреби вартість автопослуг сплачується окремо;
- Контакти лісництв можна знайти на сайтах лісогосподарських підприємств.
Який спосіб ви б не обрали, а привезуть скоріш за все з Київщини, Рівненщини чи Закарпатської області Це найбільші постачальники. Їхні об’єми сягають зараз до 300 кубометрів. Обсяги заготівлі дрів для опалювального сезону тепер збільшили на 14%. А це 3,012 млн кубів, що на 380 тисяч більше ніж у минулі роки. Тисячі людей купують й іншого виходу поки не бачать.
Чим дешевше грітись
Якщо підрахувати витрати на опалення середньостатистичного будинку, то математика проста, як тин.
- Газове опалення — близько 5 тисяч гривень на місяць. Іноді ще плюс транспортні витрати, якщо потрібно привезти балони.
- Електричне опалення — близько 4 тисяч гривень.
- Опалення вугіллям — близько 5 тисяч гривень.
- Опалення дровами — в середньому 4 тисячі гривень.
Якщо підсумувати — газ дорогий, з електроенергією є перебої у постачанні, вугілля знайдеш не всюди, залишається грітись лісом. Та й тут ще економити хочуть! За 9 місяців 2022 року уже виявлено майже 15 тисяч кубометрів незаконних рубок. Чужий дядько в лісі з пилкою це вже ледь не норма. І напиляли вони на понад 125 мільйонів гривень — це дані тільки за цей рік. Якщо ж говорити вцілому, масштаби значно більші, вважають експерти. Але підрахувати точну цифру складно – загальної статистики в Україні не існує, міряють по найбільшим лісокористувачам. За останні 5 років цифри коливались.
"У 2017 році об’єм незаконних рубок становив 26 тисяч кубометрів, 2018 року — 18 тисяч, а потім раптово збільшився до 118 тисяч кубометрів за рік. У 2019-2020 роках показник знизився в половину і сягнув 54,3 тисячі кубометрів. В 2021 ще майже вполовину зменшився і становив 26 тисяч. Тут мова йде тільки про офіційно зафіксовані незаконні рубки. Звичайно, можна уявити, скільки знаходиться поза фіксацією", — розповідає виконавчий директор ГО "Лісові ініціативи і суспільство", експерт з питань ведення лісового та мисливського господарства в Україні Дмитро Карабчук.
За його словами, у 2019-му зафіксували 125,3 тисячі кубометрів незаконно заготовленої деревини, в 2020-му – 61 тисячу.
"Різке збільшення показника ми спостерігаємо у період виборів. Тут має місце, скоріш за все, політична складова. Реальні цифри можуть бути ще більші, але держава не зобов’язує всіх лісокористувачів звітувати, так само не просить описати, як ліс охороняли. Наша організація пропонує зробити такі звіти обов’язковими і для всіх", — акцентує експерт.
Якщо підсумувати офіційні дані, то тільки за останні 5 років нарахуємо близько 400 тисяч кубометрів незаконних рубок. Важко уявити реальну цифру за 10-20 років. За даними галузі, одного тільки лісу кругляка щороку вивозили по 2 мільйони тонн деревини. Серед регіонів-лідерів по вирубці — Закарпаття, Київщина та Дніпропетровщина.
Експерти переконані, що на незаконних вирубках лісів в Україні наживаються не тільки злочинні угрупування, а й самі ж працівники лісгоспів.
"Люди планомірно, використовуючи службове становище, залучають працівників лісгоспів для оформлення документації. На паперах вказується певна кількість заготовленої деревини, але насправді її значно більше. Залишок продають — задля збагачення. Або ж на папері вказані дрова, а насправді везуть цінні породи дерев. Є ще одна категорія людей – не працівників лісових господарств, але вони з тією ж метою йдуть до лісу і рубають. Зазвичай мають із собою зброю і дуже небезпечні. Також вирубає ліс і місцеве населення — вони живуть поруч із лісом і вирубають для своїх потреб, зокрема для обігріву" — пояснює Карабчук.
Екологічний бік питання
Екологи до вирубок лісу, вцілому і задля дрів зокрема, ставляться скептично. Деревина, як паливо, — це біда, кажуть. І шлагбаум перед інвестиціями. Це не стале біопаливо, а тотальне знищення біорізноманіття. В умовах війни і змін клімату, зберегти ліси – стратегічне завдання. Здоровий ліс – це не про постійні прибирання та вилучення сухостійної деревини, це про збереження унікальної екосистеми, яка не потребує стороннього втручання. Тоді, як у ЄС вже давно існують програми, направлені на збільшення кількості мертвої деревини, в Україні навпаки, таку деревину – знищують.
Довідка: мертва деревина має губчасту структуру, яка під час опадів стає резервуаром для води. За рахунок цього ліс швидше відновлюється. Завдяки наявності поживних речовин і води, стовбури мертвої деревини стають майданчиком для росту великої кількості рослин. У Карпатах можна спостерігати, як маленькі ялинки зростають на повалених стовбурах старих ялин.
"Акцентую – використання дров, брикетів та пелет не завдає критичної шкоди для довкілля. Для виготовлення пелет і брикетів використовують відходи від будівництва та сільського господарства, тож їхнє використання є екологічним. Спалювання дров з сухих дерев, які спиляли під час санітарних рубок, також не завдає шкоди довкіллю. Екологічна шкода полягає саме в знищенні лісу!" – говорить президент Professional Association of Environmentalists of Ukraine, директорка Офісу сталих рішень Людмила Циганок.
"Пускати під сокиру" українські ліси не будуть – про це говорять у прес-службі Державного агентства лісових ресурсів. Там пояснили ЕкоПолітиці, що виявляється Україна недовикористовує свій лісовий ресурс. За розрахунками фахівців, в середньому на гектар лісу приростає близько 4 кубометрів деревини. В Карпатах 6-7 кубів, в південних регіонах 2-3 куби. Площа українських лісів складає приблизно 10 млн гектарів, таким чином, щорічно з’являється 40 млн кубометрів деревини. Заготовлюється лише половина — 20 млн кубометрів. У 2020 році в Україні було зменшено нормативний показник густоти стояння дерев у лісі. Тобто з'явилась можливість у збільшенні обсягів проріджування та прохідних рубок. Тоді додатково можна заготовити ще 4 млн кубометрів дрів. А ще у відомстві повідомили про готовність переробляти залишки тріски, що сягають аж півтора мільйона кубометрів. Наразі переробляється тільки 300 тисяч кубів – потрібен споживач – котельні, що працюють на цьому паливі.
І таких могло б бути більше, якби свого часу Україна розвивала енергосектор вцілому, і напрямок "зеленої енергетики" зокрема.
"За 10 років Україна залучила у відновлювану енергетику близько 10 млрд євро, а для реалізації Енергетичної стратегії до 2035 року потрібно ще близько 30 млрд. У 2020 році рівень інвестицій у сектор ВДЕ зменшився майже утричі. У зв’язку зі змінами в законодавстві та зниженням "зеленого" тарифу", — каже аналітик Центру Разумкова Максим Білявський.
Якби "зелений тариф" не змінювали - станцій, що працюють на відходах, могло б побільшати і "битви за дрова" не було б. Однак маємо дефіцит потужностей і вже навесні можемо про це пошкодувати. Деревина, якщо вже заготовлена — це матеріал для виготовлення більш цінної продукції. Спалити її – неправильний крок.
"Вирубані дерева в Карпатах, це ще і повені навесні! Спочатку погріємось, а потім будемо позбавлятись наслідків стихійних лих. Ліси — це чисте повітря і здорові легені кожного українця, скарб, який треба берегти, а не пускати "під сокиру" заради тепла. Більше того, отримувати пряму енергію з дров або тверді, рідкі та газоподібні палива для подальшого спалювання в теплових машинах економічно та екологічно невигідно. Для країни, яка будує економіку чи відновлює це завдання менш затратне. Біоекономіка – ключ до вирішення проблем тут і зараз. У цьому вся інвестиційна привабливість. В ній виробляється потік матеріальних продуктів, а не сировини. Альтернатива — агровідходи, біомаса, біогаз для опалення" — пояснює Циганок.
Наслідки зміни клімату
Україна вже відчула на собі наслідки кліматичних змін. Середня температура зросла на майже 1,5 °С за останні пару десятиліть, а кожен рік б’є нові температурні рекорди. Але стає не лише значно тепліше, а ще й сухіше. За останні 10 років через зміну клімату кількість опадів в Україні влітку зменшилась на 15-27%. Це посилило “водний стрес” для довкілля, адже запаси води і вологи в грунті поповнюються переважно із атмосферних опадів.
Зокрема, на стан лісів впливає не тільки зміна клімату, а й сільськогосподарське виробництво. В Україні 57% території займають орні землі, що використовуються для вирощування сільгоспкультур. Це найвищий показник у світі після Бангладешу. В окремих районах на півдні розораність таких земель сягає 90%, що згубно впливає на довкілля та врожайність.
Деградація ґрунту та зникнення лісів пов’язані з інтенсивним агровиробництвом та його несталими практиками. Мова про глибинну оранку, розорювання природних екосистем та схилів, надмірне використання мінеральних добрив й інших агрохімікатів, дефіцит якісних органічних добрив, порушення й відсутність сівозміни, зменшення/знищення багаторічних насаджень, випалювання стерні, використання важковагової техніки та інше.
Такі поширені практики посилюють природні темпи ерозійних процесів, але не тільки це. Вони ще й призводять до викидів парникових газів, скорочення їх поглинання ґрунтом, рослинністю й багаторічними насадженнями, які є природними “зберігачами” вуглецю.
Цього року лісовий фонд поновився на 181,1 мільйонів деревних рослин. Саме вони формують ландшафт, є основою лісу, зберігають екосистему і наші легені. Деревинні рослини можуть, звісно, і зігріти у вигляді дрів, але це років за 80. Час знайти альтернативу і зарити сокиру війни проти лісу є. А чи є бажання у владних кабінетах?
