Майже 50 га земель Держлісфонду потрапили у приватну власність у Затурцівській громаді Волинської області. Серед власників – лише кілька місцевих.
Центр журналістських розслідувань "Сила правди" розібрався, хто і як отримав ділянки і до чого тут помилки Держгеокадастру.
Ще у 2021 році землі Затурцівської громади щедро роздали у приватну власність. Ідеться про лісисту місцевість між селами Запуст та Озютичі, яку роздробили на 24 ділянки площею 2 га кожна. Відповідне рішення підтримали депутати Затурцівської сільської ради.
Судячи із дублювання прізвищ, ділянки відійшли родичам. Староста Олександр Галяк стверджує, що знає лише сімох із них, які є місцевими жителями. Роздавання земель "чужинцям" виправдовує:
"Те, що отримали тут землю лучани, то це не заборонено законом. Можуть і з Києва нам заяви написати. Ми не мали підстав їм відмовити".
Відтоді ліс на ділянках пішов під сокиру.
Джерело: "Сила правди". Ділянки на кадастровій мапі
Трохи про нових власників
Приватизація земель Держлісфонду офіційно заборонена, проте вони якось опинился у власності приватних осіб. Журналісти "Сили правди" спробували дізнатися в нових власників, як їм це вдалося.
Діджей Артем Будчук, який отримав одну з ділянок разом із колишньою дружиною, вирішив не надавати інформацію:
"Дивіться, я не буду коментувати цю ситуацію. Я не маю жодного бажання".
Власник фірми із продажу автотехніки "Етнокар" Юрій Шнайдерук відповів:
"Це взагалі дуже складне питання і дуже складна ситуація. Про це можна дуже довго і багато говорити. Це все, що я можу сказати зараз".
Боратинський підприємець Руслан Лагановський разом із донькою Мариною також отримали ділянки. Цьогоріч виїхали жити за кордон. Вони трохи пролили світла на те, звідки дізналися про "роздавання" лісів.
– Що там збиралися робити на цих ділянках? – запитали журналісти.
– Бог його знає, що хотіли робити. Нічого. Просто була можливість та й так.
– Звідки ви дізналися, що там узагалі роздають цей ліс?
– Через голову сільради, – відповів Лагановський.
Серед нових власників є й мешканець Затурцівської громади, доброволець ще з часів АТО Тарас Макушинський, який і нині захищає країну. Його матір Валентина розповіла журналістам, як синові вдалося отримати землю:
"Брат мій – місцевий староста, і якось так вийшло. Він сказав, слухай, Тарасе, давай хоч там тобі тих пару гектарів. Ну получиться, то получиться. Бо луцькі хтозна-хто бере, ну а в нього нічого немає".
Ліс громаді просто невигідний
Лісовий масив потрапив у приватну власність як землі сільськогосподарського призначення. Місцева влада зробила це цілком свідомо. Говорять, поле для них вигідніше за ліс суто по сумі надходжень до бюджету.
"Ліси нам теж платять оренду, але вона маленька. Земельний податок, який люди платять за свої ділянки, більший. Для сільської ради, звісно, було вигідно, щоб земля була сільськогосподарська і була в людей", – розповів голова Затурцівської громади Юрій Ковальчук.
Збирачі чужих ділянок
Роздроблені по різних власниках ділянки лісу вже за кілька місяців почали опинятися в руках Ольги Боярчук, дружини адвоката з Луцька Петра Боярчука. Він повідомив журналістам, що купівля та оформлення ділянок на дружину відбулися з його ініціативи.
"Ми купили десь орієнтовно 10 ділянок, я вже точно не згадаю. В мене є товариш, хороший знайомий, який там займається фермерством. Він порадив. Каже: "Я тобі допоможу". Я ж би там його не орав, розумієте, а здавав в оренду комусь своєму", – сказав Петро Боярчук.
Хто саме цей фермер, розповідати не захотів, проте зазначив, що його ділянки поруч. Поблизу розданих земель – господарства "Березовичі" та "Ромашка". З ними пов’язано ім’я Романа Войтюка, ексдепутата Війницької сільської ради.
Фермер розповів, що ліс на ділянках самосійний і виник на території колишніх радянських колгоспів. Це підтверджують і супутникові знімки попередніх десятиліть.
Джерело: "Сила правди". Супутниковий знімок 2011 року
Повернення земель як справа прокурорів
У 2023 році у прокурорів виникли сумніви в законності приватизації ділянок лісу. З 2011 року вони вже належали державному Лісфонду, тож для повернення земель державі прокуратура звернулася до суду.
"Згідно з інформацією державного підприємства "Локачіагроліс", земельні ділянки вилучені з державної власності з порушенням земельного законодавства. Згідно з актом обстеження насаджень, проведеного комісією, на земельній ділянці ростуть лісові культури віком 15 років, середній діаметр 14 см, висота 8 м", – цитата з ухвали Локачинського районного суду.
Захисники власників – уже згаданий Петро Боярчук, а також Віктор Шевчук. До речі, його номер вказано на дверях фірми "Етнокар", власник якої також отримав одну з ділянок.
Практично всі землі прокуратура вже відсудила на користь держави. Власники намагались оскаржити це рішення навіть у Верховному Суді, проте той не розглянув справу через її дрібний масштаб.
"Запізно спохватилися"
Поки тривали баталії за право власності, ліс системно вирубували.
"Власники ділянок його вирізали. Чи самі, чи когось наймали. Готову деревину, там щось краще, робочого матеріалу там стовідсотково немає, використали на дрова. Моє таке особисте бачення, що лісники й правоохоронні органи запізно спохватилися", – зазначив місцевий староста Олександр Гапяк.
Одним із депутатів, який голосував за передавання лісу у приватні руки, був лісничий Ігор Іщук. Виправдовується тим, що просто не знав, що там є ліс.
"Ми як депутати не виїжджаємо на ті ділянки, розумієте. Коли я там їхав і бачив, що триває вирубка, то викликав поліцію і поліція приїжджала", – прокоментував лісничий.
Джерело: "Сила правди"
Чия земля?
В основі всієї цієї історії – некоректні дані від Держгеокадастру. Саме його посадовці, за словами представників громади, передали документи про сільськогосподарське призначення території.
Тодішній голова Держгеокадастру Волинської області Тарас Кантор не може пригадати подробиць ситуації, а нинішній керівник Сергій Волчок як імовірну причину вказує несинхронізованість картографічної документації Держкадастру та лісівників.
"Матеріали таксації лісівники замовляють в ірпінської фірми, ці документи таксації раніше були лише в лісівників. Ми їх не бачили. Неможливо було передбачити, що на тій ділянці може бути ліс", – сказав Сергій Волчок.
З 2019 року землі поза межами населених пунктів за урядовою ініціативою масово передавали на баланс громадам. Тільки з 2023 року на кадастрові мапи почали наносити актуальну інформацію від лісівників. Лише так стало очевидно, наскільки багато лісів потрапили до приватних рук.
Повернення стане складнішим
Навесні минулого року в Україні набув чинності закон про добросовісного надобувача. Як вважають природозахисники, він може стати роковим для спроб повернення подібних ділянок у власність держави.
"Цей закон ввів дві норми. Перше: коли держава хоче судитися, щоб повернути вкрадену в неї ділянку лісу, природозаповідного фонду, архітектурні пам’ятки, вона має покласти на депозит повну вартість цієї ділянки. Друге: якщо минуло 10 років, то крадії лісу узаконюють свою ділянку. На жаль, цей закон уже діє на практиці. Чому? Бо в державному бюджеті немає грошей на сплату цих депозитів і на проведення експертної оцінки цих ділянок. Це мільярди гривень під час війни", – зазначив експерт ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про нагальну проблему збереження самосійних і нічийних лісів.
