Навколо косіння трави давно триває фундаментальна суперечка між владою та екологами, яка нещодавно перетворилася на петицію до Кабінету міністрів України. Часто для комунальних служб "доглянутість" – це зрізані під нуль рослини. Експерти наголошують: косіння вбиває зелений покрив і той взагалі не виконує жодну зі своїх функцій — від стримування пилу до формування оселищ для біорізноманіття.
ЕкоПолітика розповідає, чому це шкідливо, і як можна спробувати все змінити власним голосом.
Комунальники проти "новацій"
Днями прикрий випадок трапився у Запоріжжі. Там удруге за два роки знищено експериментальні кліматичні клумби, які створює місцева ГО "Екосенс".
На ділянці у парку Трудової Слави було висіяно 17 видів диких багаторічних трав. Серед них — шавлія, ромашки, нагідки, чебрець. Завдяки дощам рослини рясно зійшли і так само рясно квітнули. На клумбах були встановлені спеціальні таблички. Однак комунальників із бензокосами це не зупинило.
Звісно, місцева влада потім просила вибачення у громадськості, але експеримент, покликаний показати місту інший підхід до облаштування газонів, було зірвано.
Джерело: ГО "Екосенс"
Точкові експерименти
Влада Києва експериментує із різнотрав’яними луками замість газонів. Загалом налічується 29 таких локацій загальною площею понад два гектари. Таку відповідь у "Київзеленбуді" дали на запит медіа "Суспільне".
"Практика створення таких природних квітучих просторів у столиці продовжується, адже вони сприяють збереженню біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, стійкіші до посушливих періодів і відповідають сучасним європейським підходам до озеленення міських територій", – йдеться у відповіді на запит.
Також комунальники додали, що вже 251 га території скошують обмежено. Водночас вони переконували журналістів, що не зрізають траву під нуль. Однак реальність часто суперечить офіційним відповідям.
Ділянка у Дніпровському районі Києва після покосу трави. Джерело: Суспільне Новини
Петиції до влади
Цей запит став реакцією на петицію на сайті Київської міської ради, яка закликає врегулювати покоси трави. Нібито органи самоврядування знищують весь шар зелені. Це оголяє землю та спричиняє пиління. Також у петиції йдеться про необхідність дотримання європейського шляху догляду за газонами. Нині заява зібрала менш ніж 20% необхідних голосів.
Пізніше з’явилася петиція і на платформі Кабінету міністрів України. У ній ідеться про впровадження сучасних екологічних стандартів косіння трави в населених пунктах України.
Авторка заяви Яна Кошель закликає уряд розробити державні рекомендації щодо екологічного утримання міських газонів. Тобто встановлення мінімально допустимої висоти покосу, запровадження принципів диференційованого косіння, створення міських лук, оптимізацію частоти покосу, щоб менше витрачати міські кошти.
Петиція вже зібрала 4338 підписів із 25 000 необхідних. До кінця збору голосів залишилося ще 63 дні.
Шкода замість користі
Намагаючись привести місто до ладу, комунальні служби інколи перетинають межу. Точніше, висоту. Низьке скошування трави насправді шкідливіше, ніж можна уявити.
- Знищення рослинності. Флора часто не може витримати сильного покосу. Для відновлення потрібно багато ресурсів, а виснажені міські ґрунти за нестачі опадів просто не можуть їх дати. Тож так газон перетворюється на пиловий пустир.
- Деградація ґрунту. Незахищений рослинами, ґрунт швидше пересихає і втрачає поживні речовини. Ділянка стає уразливою до бур’янів та хвороб, а з часом — взагалі "безплідною".
- Втрата біорізноманіття. Знищення трави — це знищення оселищ комах, птахів і дрібних тварин.
- Удар по мікроклімату. Роль газону – стримувати міський пил та інші атмосферні забруднювачі, охолоджувати простір міста. Без рослин це неможливо.
Натомість, у Європі вже давно практикують "розумне косіння" та диференційований підхід. Там головне — вберегти маленьку зону у її максимально функціональному стані.
Джерело: shutterstock
А скільки Київ витрачає на облаштування парків, можна дізнатися за цим посиланням.
