Кліматична політика Дональда Трампа, як 45-го президента США, була контроверсійною та спрямованою на пріоритет економічних інтересів над екологічними ініціативами.
ЕкоПолітика спробувала розібратися, які кроки зробить Трамп у царині екологічної політики після свого вступу на посаду, базуючись на його діях під час попереднього терміну.
Кліматична політика адміністрації новообраного президента з 2017 до 2021 року демонструвала різкий відхід від стратегій попередніх років, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Трамп надав перевагу енергетичній незалежності США перед кліматичними ініціативами, особливо через розвиток видобутку викопного палива та зменшення екологічних обмежень.
Ось 5 найбільш резонансних рішень щодо пов’язаних із кліматом питань повторно обраного президента США за його попередню каденцію:
- Вихід із Паризької кліматичної угоди.
Одним із перших кроків адміністрації Трампа став вихід США з Паризької кліматичної угоди у 2017 році. Він відмовився від глобальних зобов'язань зі зменшення викидів. На думку Трампа, участь країни в угоді чинила на неї економічний тиск, обмежувала промисловість та скорочувала робочі місця у сфері викопних ресурсів.
Трамп і члени його кабінету не вірили прогнозам більшості вчених про те, що зміна клімату матиме катастрофічні наслідки та що вуглекислий газ є основним чинником зміни клімату.
Відмова від участі у Паризькій угоді викликала різку критику як всередині Сполучених Штатів, так і на міжнародному рівні, оскільки США стали єдиною державою, яка відмовилася від угоди.
На початку липня прессекретарка передвиборчої кампанії Дональда Трампа Кароліна Лівітт в інтерв'ю Politico заявила, що він вдруге в історії виведе Сполучені Штати з цієї міжнародної кліматичної угоди, якщо переможе на президентських виборах у листопаді.
- Скасування "Плану чистої енергії".
Ще однією важливою зміною стало скасування Плану чистої енергії (Clean Power Plan), впровадженого за адміністрації Обами. Цей документ був покликаний знизити викиди від електростанцій, що працюють на вугіллі, на 32% до 2030 року.
Трамп замінив його менш обов'язковим "Правилом доступної чистої енергії" (Affordable Clean Energy), яке залишило більше повноважень штатам і фактично не вимагало скорочення викидів. Таке послаблення екологічних правил допомогло продовжити використання вугільних електростанцій, які мали суттєвий вплив на загальний рівень забруднення атмосфери.
Варто нагадати, що до кінця каденції Трампа його адміністрація загалом скасувала 98 екологічних норм і правил.
- Підтримка видобутку викопного палива.
Політика Трампа під час його попереднього терміну на посаді зосереджувалася на "енергетичній домінантності" США. Він активно підтримував видобуток нафти, газу та вугілля, в тому числі на федеральних землях, навіть у національних парках і заповідниках, таких як Арктичний національний заповідник дикої природи.
За його каденції було ухвалено рішення про дозвіл на видобуток в морських районах США, включаючи Атлантичний океан і Арктику. У 2018 році США стали найбільшим виробником нафти та природного газу, хоча цей результат аналітики та експерти ринку більше пов’язують із розвитком технологій, ніж зі зміною політики.
- Спротив розвитку чистої енергетики.
Трамп не підтримував розвиток відновлюваних джерел енергії, таких як вітрова та сонячна енергетика. Він вважав їх ненадійними та економічно недоцільними. 45-й (а тепер вже й 47-й) президент США часто висловлювався проти вітряних турбін, називаючи їх небезпечними для навколишнього середовища та негативними для морської фауни.
Його адміністрація також зменшила підтримку електромобілів, коли звільнила виробників від суворих вимог щодо економії пального та викидів. Загалом, адміністрація Трампа зробила ставку на короткострокові економічні вигоди від викопних ресурсів і знехтувала при цьому довгостроковими зобов'язаннями з охорони довкілля.
- Вплив на суспільне здоров’я та екологію.
Послаблення екологічних норм мало не лише економічний, а й значний соціальний вплив. Аналіз показав, що кліматична політика Трампа могла призвести до значного збільшення смертності від забруднення повітря та серцево-легеневих захворювань. Скасування "Правила чистої води", запровадженого при Обамі, та пом'якшення контролю над токсичними викидами спричинили збільшення забруднення водних ресурсів та ґрунтів, що безпосередньо впливає на якість життя населення.
В аналізі 2018 року повідомлялося, що скасування екологічних вимог адміністрацією Трампа та запропоновані зміни екологічних правил, ймовірно, "коштуватимуть життя понад 80 000 жителів США за десятиліття і призведуть до респіраторних захворювань у більш ніж 1 млн людей”.
Таким чином, кліматична політика адміністрації Трампа була побудована на ідеї економічного розвитку шляхом використання природних ресурсів, проте значно ослабила екологічний захист і зобов’язання США перед міжнародною спільнотою. Цей підхід залишив по собі наслідки, з якими довелося працювати адміністрації Джозефа Байдена.
Раніше ЕкоПолітика писала про те, що два кандидати в президенти США – Камала Гарріс та Дональд Трамп – мають кардинально різні погляди на те, як США повинні боротися зі зміною клімату.
