Кабмін ухвалив Стратегію екобезпеки для боротьби з наслідками зміни клімату Shutterstock

Кабмін ухвалив Стратегію екобезпеки для боротьби з наслідками зміни клімату

Олена Яценьо

Документ необхідний для виконання Україною міжнародних зобов’язань

Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Про це повідомила пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів у середу, 20 жовтня.

Мета документа — підвищити рівень екологічної безпеки, зменшити вплив і наслідки зміни клімату в Україні.

Зазначається, що реалізація Стратегії спрямована на виконання Україною міжнародних зобов’язань у межах Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату.

За інформацією Міндовкілля, основні екологічні загрози для України — це:

  • значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів;
  • недосконала система державного нагляду (контролю) та моніторингу навколишнього природного середовища;
  • критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Відповідно до Стратегії основна діяльність уряду буде спрямована на найбільш вразливі до наслідків зміни клімату сектори: біорізноманіття, водні ресурси, енергетику, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство, ґрунти тощо.

Міністр Роман Абрамовський зазначив, що вже є операційний план реалізації Стратегії із заходами на найближчі три роки.

Реалізація стратегії здійснюватиметься за два етапи. У результаті очікується:

  • зменшення рівня промислового забруднення;
  • створення ефективної системи хімічної безпеки;
  • забезпечення раціонального використання природних ресурсів;  досягнення "доброго" екологічного стану вод;
  • забезпечення сталого лісоуправління та підвищення адаптивної здатності лісових екосистем;
  • створення правових та економічних підстав запровадження ієрархії поводження з відходами;
  • підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні;
  • посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
  • стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях тощо.

Напередодні ЕкоПолітика повідомляла, що в Україні набув чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 452 "Про забезпечення участі експертів у здійсненні оцінки впливу на довкілля".

Читайте також
Висловили "глибокий жаль": кліматичний саміт COP26 не виправдав очікувань — FT
Висловили "глибокий жаль": кліматичний саміт COP26 не виправдав очікувань — FT

Багато країн прибуло до Глазго зі слабкими планами та амбіціями щодо скорочення викидів

Україна потребує амбасадора з кліматичних питань на міжнародному рівні – Стрілець
Україна потребує амбасадора з кліматичних питань на міжнародному рівні – Стрілець

На думку в.о. Міндовкілля, для розвитку декарбонізації потрібно налагоджувати співпрацю на всіх дипломатичних рівнях