Інтеграція чи профанація: як Європарламент оцінив євроінтеграційний прогрес України у сфері охорони довкілля 

У середині вересня Європейський парламент затвердив свою офіційну резолюцію щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС. У ньому парламентарі оцінили звіти Європейської комісії за 2023 та 2024 роки та дослідили успішність реформ, які проводить Україна, зокрема й у природоохоронній царині.

ЕкоПолітика проаналізувала документ і розповість, які “плюси” та “мінуси” побачив неупереджений погляд європейських чиновників у довкіллєвій політиці нашої держави та які політичні сигнали українській владі в нього закладені.

Що це за резолюція

Документ Європарламенту, про який іде мова, ґрунтується на щорічних звітах Єврокомісії, де оцінюється виконання Копенгагенських критеріїв — стандартів, яких повинні дотримуватись усі країни-кандидати на вступ до ЄС. Вони визначають, чи має держава право приєднатися до блоку.

Критерії передбачають, що країна-претендент має інститути для збереження демократичного врядування та прав людини, функціонуючу ринкову економіку та приймає зобов’язання та наміри Євросоюзу.

У цьогорічній резолюції Європарламент не лише відзначив прогрес України, але й вказав ключові сфери, де потрібні додаткові зусилля. Це:

• реформа судової системи;
• боротьба з корупцією;
• захист прав людини;
• екологічна політика й зелена відбудова.

Ця резолюція не має юридично зобов’язального характеру, однак вона важлива для формування спільної політичної позиції ЄС щодо України як країни-кандидата на вступ до блоку.

Кроки України вперед

Ось перелік дій української влади, які отримали схвалення від депутатів Європарламенту:

1. Ухвалення законодавства у сфері відновлюваної енергетики та приведення своєї політики у відповідність до цілей Європейського зеленого курсу.

2. Затвердження Україною Національного плану в галузі енергетики та клімату, а також координація та планування політики в галузі енергетики та клімату до 2030 року, з конкретними цілями, які включають значне скорочення викидів парникових газів та збільшення частки відновлюваних джерел енергії.

3. Створення та функціонування Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації.

4. Збільшення штату Спеціалізованої екологічної прокуратури Генеральної прокуратури.

Кроки України назад

А ось список “тривожних дзвіночків”, на яких наголосили у Європарламенті:

1. Іноземні інвестори та транснаціональні корпорації значно розширили свій контроль над природними ресурсами України. Цей вплив поширюється, зокрема на сільськогосподарські землі, корисні копалини та критичну інфраструктуру. Це може підірвати національний суверенітет, продовольчу безпеку та економічне самовизначення.

2. Україна недостатньо ефективно бореться з незаконною вирубкою лісів, зокрема з незаконною вирубкою лісів у пралісах Карпат. Окремо парламентарі закликали ЄС допомогти запобігти незаконній вирубці лісів гірського масиву Свидовець. Вони назвали незаконним проєкт однойменного гірськолижного курорту, який тут планують побудувати.

3. Європарламентарі прямим текстом заявили, що скандальний законопроєкт №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, який після прийняття Верховною Радою отримав номер 4292-IX, не відповідає acquis ЄС.

За оцінками посадовців, закон у його нинішньому вигляді дозволяє легалізувати приватну власність на землю, незаконно вилучену з державної власності, включаючи ліси та водойми. Він містить юридичні неоднозначності, які унеможливлюють повернення такої землі державі, говорять парламентарі ЄС. Посадовці закликали Верховну Раду та уряд внести зміни до цього документа.

To-do list для українських посадовців

Європейські парламентарі закликали Україну:

1. Прискорити впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та заходів з енергоефективності, використати відновлення для кращого відбудови, застосовувати, де це можливо, найбільш кліматично сприятливі технології та процеси, інвестувати у ВДЕ та енергоефективність, а також мінімізувати вплив на довкілля у всьому виробничому ланцюжку.

2. Використовувати кошти в рамках Ukraine Facility, щоб надати пріоритет інвестиціям у ВДЕ.

3. Надалі розвивати антикорупційну політику у сфері управління природними ресурсами.

Чим мають допомогти партнери

Європейські парламентарі закликали ЄС, держави-члени, а також Єврокомісію у рамках їхньої компетенції:

1. Підтримати комплексну стратегію відновлення навколишнього середовища в рамках реконструкції України.

2. Надати повну підтримку всім ініціативам, що документують руйнування навколишнього середовища, спричинене війною росії, та “підтримати зусилля” (що б це не означало) щодо притягнення до відповідальності та компенсації в іноземних юрисдикціях.

3. Забезпечити фінансову стійкість Фонду енергоефективності та Фонду декарбонізації, зокрема в контексті реконструкції та інтеграції ВДЕ в житловому секторі.

4. Включити ядерну безпеку як центральний компонент стратегії відновлення України та її інтеграції до ЄС, забезпечити узгодженість із законодавством ЄС у сфері ядерної енергетики та радіаційного захисту. Надати Україні технічну та фінансову допомогу від ЄС та міжнародних партнерів для зміцнення ядерної безпеки.

5. Допомогти Україні досягнути достатності її Смарагдової мережі для цілей охорони природи.

6. Підтримувати Україну у впровадженні процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД), зокрема у лісовому та сільськогосподарському секторах, а також процедур стратегічної екологічної оцінки (СЕО).

7. Підтримувати Україну у розбудові адміністративного потенціалу для повного впровадження екологічного acquis ЄС, залучати громадськість до процесу прийняття рішень та приведення українського законодавства у відповідність до Директиви про відновлювані джерела енергії, зокрема критеріїв сталого розвитку для біоенергетики.

З реалізацією трьох останніх пунктів в нашій державі великі проблеми. Замість розбудови “адміністративного потенціалу” бачимо прямо протилежний процес, коли уряд ліквідує профільне міністерство.

Громадськість також на різних рівнях намагаються усунути від участі в прийнятті рішень щодо довкілля. Найсвіжіший приклад: проти активістів, які намагаються захистити цінні екосистеми Карпат від знищення заради будівництва вітрових електростанцій, розгорнули широку кампанію з дискредитації та цькування.

Крім цього, як гриби після дощу, з’являються законодавчі ініціативи, які мають на меті у різний спосіб обмежити процедури ОВД та СЕО.

Важливі акценти резолюції

Визнання екоциду

Європарламентарі прямо назвали розв’язану росією агресивну війну екоцидом. Вони визнали, що екологічна шкода, заподіяна окупантами, мала руйнівні наслідки для природних ресурсів України, критично важливих екосистем та здоров’я, засобів до існування і безпеки населення.

Посадовці ЄС впевнені, що "зелене відновлення" має включати відшкодування цієї шкоди та перехід України до екологічної та соціальної стабільності, узгодженої з екологічним законодавством acquis ЄС.

Суспільство як опора країни

На думку законотворців ЄС, громадянське суспільство залишається опорою стійкості та демократії в Україні. Парламентарі також впевнені, нещодавнє різке скорочення фінансування з боку США мало для нього руйнівні наслідки.

Використання природних ресурсів

Європарламент вважає надзвичайно важливим, щоб видобуток корисних копалин відповідно до Угоди про економічне партнерство між США та Україною щодо критично важливих мінералів повністю відповідав високим соціальним та екологічним стандартам, а дотримання цих стандартів забезпечувалося за допомогою надійних механізмів контролю.

У цьому органі законодавчої влади ЄС очікують, що Україна повністю включить відповідне екологічне законодавство ЄС, зокрема Водну рамкову директиву та Директиву про управління відходами видобувної промисловості, до своєї національної правової бази.

Парламентарі ЄС нагадали, що розширення Євросоюзу має гарантувати, що приєднання не призведе до експлуатації природних ресурсів країн-кандидатів та не сприятиме соціальній нерівності та погіршенню стану довкілля.