Депутати Європарламенту закликають поширити податок на вуглець CBAM на алюміній, водень, полімери та органічні хімікати, а також залізо та сталь, нафтопереробні заводи, цемент, основні органічні хімікати та добрива та непрямі викиди.
Також вони пропонують пришвидшити його запровадження з 1 січня 2023 року, з дворічним перехідним періодом, повідомляє Nonsoloambiente Magazine.
За пропозицією Євродепутатів CBAM має поширюватися на всі сектори ETS до 2030 року.
Також кошти, отримані від продажу сертифікатів механізму прикордонного вуглецевого коригування запропонували використовувати як нове джерело надходжень до бюджету ЄС, а еквівалент доходів, отриманих від CBAM, призначити найменш розвинутим країнам для допомоги в декарбонізації виробничого сектору.
В матеріалі пояснили, що метою CBAM є встановлення ціни на вуглець і уникнення явища витоку вуглецю, тобто делокалізації за кордон європейських компаній та їх викидів. Наразі існують дві різні системи ціноутворення на вуглець: система ETS (схема торгівлі викидами) і система торгівлі вуглецю.
Згідно з діючою системою ETS, електростанції та підприємства повинні купувати дозвіл на кожну тонну CO2, яку вони виробляють. Ціна цих дозволів базується на ринковій логіці попиту та пропозиції. У зв’язку з останньою економічною кризою та суспільно-політичними подіями на планеті знизився попит на дозволи, а отже, і їх ціна. Вартість дозволів досягла настільки низького порогу, що компаніям не рекомендується інвестувати в зелені технології.
CBAM є частиною серії стандартів, таких як "Fit for 55". Очікується, що до 2030 року механізм охопить енергетичні та енергоємні промислові сектори, які разом становлять 94% промислових викидів ЄС.
Нагадаємо, Eurofer розкритикувала намір Європарламенту змінити систему торгівлі викидами.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, глобальне ціноутворення на вуглець у 2021 році принесло рекордний дохід.
