Європейський Союз деталізував правила верифікації вбудованих викидів у межах механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Нові роз’яснення стосуються того, хто і як перевірятиме точність інформації про викиди парникових газів у процесі виробництва товарів у країнах їхнього походження.
Усі актуальні правила Єврокомісія виклала на окремій сторінці з правилами верифікації та акредитації.
Імпортери зобов’язані щороку подавати декларації CBAM. Вони можуть базуватися як на фактичних перевірених даних про викиди, так і на встановлених значеннях за замовчуванням. Якщо використовуються реальні показники, то перевірка має здійснюватися незалежними верифікаторами, акредитованими національними органами акредитації держав-членів ЄС.
Хто може надавати акредитацію за СВАМ
Єдиними органами, уповноваженими на цю діяльність, є національні органи акредитації (NAB) країн ЄС і Європейської економічної зони.
Вибір органу для верифікації простий: у якій країні зареєстровано виробника з ЄС, NAB тієї країни він і має обрати.
Зі свого боку, зовнішні імпортери за акредитацією можуть звернутися до NAB будь-якої країни Євросоюзу.
Як бути імпортерам з країн, що не входять до ЄС
Передусім треба мати на увазі: верифікація СВАМ стосується кожної конкретної установки, що задіяна у виробництві товарів, на які поширюється механізм. За відсутності національних органів з акредитації ситуація із верифікацією викидів дещо ускладнюється. Проте у Єврокомісії роз’яснили і цей алгоритм, а також роль усіх зацікавлених сторін.
- Національні органи з акредитації країн ЄС відповідають за сертифікацію верифікаторів CBAM, які здійснюють перевірку вбудованих викидів. Вони надають акредитацію для роботи в межах CBAM і забезпечують регулярний нагляд за їхньою діяльністю.
- Оператори установок із країн поза ЄС. Підприємства, розташовані за межами Європейського Союзу, ведуть моніторинг і здійснюють розрахунок вбудованих викидів згідно з вимогами методології CBAM. Отримані дані передаються акредитованим верифікаторам для подальшої перевірки.
- Акредитовані верифікатори CBAM. Вони аналізують методики моніторингу, правильність розрахунків викидів і підтверджувальну документацію. За результатами перевірки формується верифікаційний звіт, який може бути використаний під час подання декларації CBAM.
- Декларанти CBAM отримують підтверджені дані про фактичні викиди через реєстр CBAM і використовують їх для підготовки та подання відповідної декларації.
Верифікація для України
Описаний вище алгоритм застосовується і для України. Теоретично, за акредитацією верифікатори можуть звернутися до будь-якої країни ЄС. На практиці ж Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства домовилося про допомогу Швеції.
Акредитацію українським верифікаторам надаватиме Шведський орган з акредитації (SWEDAC). Про технічні нюанси його співпраці з українським агентством з верифікації ЕкоПолітика докладніше розповідала у матеріалі. Ключове — НААУ фактично є лише субпідрядником у цьому процесі. Українська інституція не може ухвалювати жодних рішень щодо акредитації, але може бути залучена на різних технічних етапах.
