Європейська політика із захисту природних систем має часткові успіхи, а 2 з 45 цілей, відповідних до Куньмінсько-Монреальської глобальної угоди про біорізноманіття (KMGBF), вже виконані. Однак країнам-членам ЄС варто пришвидшитись, щоб виконати поставлені завдання до 2030 року.
Про це свідчать висновки останнього Національного звіту ЄС про біорізноманіття.
У ЄС усвідомлюють, що збереження природи лежить в основі благополуччя всього блоку. Збалансовані й стійкі екосистеми забезпечують якість води й продовольства для населення, а також є одним із фундаментів стійкості економіки.
"Ця оцінка показує, що ЄС створив міцну систему для захисту та відновлення природи, але вона також чітко вказує на те, що впровадження має прискоритися. Регламент про відновлення природи допоможе перетворити зобов’язання на реальні покращення для людей та бізнесу, від здоровіших ґрунтів та чистішої води до надійнішого захисту від кліматичних ризиків", – зазначила Джессіка Розволл, комісарка з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
Європейська спільнота поставила перед собою 45 цілей – 23 глобальні цілі угоди з біорізноманіття з підпунктами. Серед них – просторове планування з урахуванням природних екосистем, відновлення деградованих земель, управління видами, посилення стійкості природоохоронних зон, регуляція торгівлі дикими тваринами, скорочення використання пестицидів.
Загалом звіт засвідчив, що ЄС зможе досягнути 16 із 45 поставлених цілей, проте країни мають пришвидшитись у їх виконанні. Для цього Євросоюз у 2025 році розпочав низку нових ініціатив. Серед них:
- Європейська стратегія водної стійкості;
- Європейський океанічний пакт;
- Стратегічна рамка для конкурентоспроможної та сталої біоекономіки ЄС;
- Дорожня карта щодо природних кредитів.
До кінця лютого всі держави, які приєдналися до KMGBF, мають прозвітувати про виконання цілей угоди. У жовтні 2026 року має бути представлений глобальний огляд світового прогресу KMGBF.
Власної стратегії із збереження біорізноманіття в Україні досі немає. Як повідомляла ЕкоПолітика, лише у грудні 2025 року Мінекономіки оприлюднило проєкт документу для громадського обговорення. Загалом, цілі української стратегії цілком відповідають Куньмінсько‑Монреальській рамковій програмі.
