Фахівці Української природоохоронної групи (УПГ) виявили абсолютно безсистемний підхід Державного агентства водних ресурсів України (ДАВР) при розподілі коштів на захист населених пунктів та угідь від шкідливого впливу вод.
Про це у власному телеграм-каналі розповів еколог, керівник аналітичного відділу УПГ Петро Тєстов.
Природоохоронці проаналізували витрати коштів за програмою "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області", яку отримали від Держводагентства.
На її виконання у цьому році виділили 137,1 млн грн. У листі агентства прямо зазначено, що це лише 3,5% від потреби, "що унеможливлює виконання протипаводкових та природоохоронних заходів у необхідних обсягах".
Тєстов зазначив, що в умовах повномасштабного вторгнення та вкрай обмеженого фінансування кошти потрібно витрачати максимально ефективно.
Як приклад, він навів такі можливі заходи:
- Підтримка критичної інфраструктури, від якої залежить велика кількість населення (ремонт найбільш важливих гідротехнічних споруд).
- Ліквідація наслідків агресії (ремонт пошкоджених гребель, які доцільно відновити).
- Виконання найбільш ефективних за співвідношенням “ціна-результат” заходів із планів управління басейнами річок (наприклад, розробка проєктної документації на ремонт очисних споруд під міжнародні грантові чи кредитні програми).
На що планують витратити мільйони гривень
Петро Тєстов говорить, що, на перший погляд – це “абсолютно рендомний розподіл на якісь суто локальні заходи без жодної системності”, при цьому з суто місцевим ефектом. Але є кілька виключень, наприклад, відновлення греблі в Козаровичах на Ірпені.
Еколог впевнений, що за таким розподілом стоять політичні зв'язки. Він навів низку прикладів:
-
На “піар-розчистку” річки Безіменна в селі Мирівка виділили ще 4,5 млн грн. На думку Тєстова, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України пішло на репутаційні втрати, виділивши на цей проєкт кошти. Він нагадав, що відомство поміняло свою позицію – спочатку у фінансуванні розчищення Безіменної відмовили.
Тєстов вважає, що за лобіюванням облаштування гарного ставка в Кагарлицькій об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) стоять дуже впливові громадяни, які змогли залучити навіть Міндовкілля на свою підтримку. А спробу провести це через "поліпшення екологічного стану річки Рось" він назвав максимально гидкою маніпуляцією.
-
На розчистку річки Кільчень в Слобожанський ОТГ Дніпропетровської області виділено 5 млн грн на цей рік. Сумарна вартість – 49,6 млн грн, тобто в наступні роки теж будуть виділяти.
Петро Тєстов зауважив, що Слобожанська ОТГ – це приміська ОТГ Дніпра, яка має багато підприємств і має високий рівень спроможності.
“Якщо вже дуже хочуть вони чистити річку – ну хай роблять це за кошти місцевого бюджету, при чому тут держава?” – запитує еколог.
-
На захист від шкідливої дії талих та зливових вод села Ниви-Золочівські на Рівненщині на цей рік виділили 6,4 млн грн, в попередні роки вже витратили 7 млн грн.
За інформацією УПГ, жодного постійного водотоку в селі на 55 мешканців немає, але є переорані схили з помітною навіть з супутника ерозією. Петро Тєстов говорить, що Боремельська ОТГ могла б прийняти рішення про здійснення контролю за земельним законодавством, провести перевірки та зобов'язати орендарів припинити розорювання. Але місцева влада цього не робить, оскільки тоді ОТГ втратить свої гроші від фермерів, і вважає більш доречним боротися з наслідками ерозії за державні кошти.
“Чим цей населений пункт настільки важливий, що став пріоритетом усієї держави?” – ставить резонне питання фахівець.
-
Ще на Рівненщині за 1,5 млн грн профінансують проєктні роботи з відновлення гідротехнічної споруди для захисту від підтоплення сіл Дитиничі та Переросль.
“При цьому вище села Переросль – доволі дикі за українськими мірками місця без населених пунктів і землі по заплаві Тартачки у комунальній власності”, – говорить Тєстов.
Він пропонує ОТГ розв'язати проблему з підтопленням по-європейськи, без ставків, дати річці вийти на заплаву, зробивши для цього спільний проєкт із ДАВР.
-
На Тернопільщині для “продовження мегабудівництва” з розчищення Золотої Липи у цьому році витратять 4 млн грн. За ці кошти впорядкують 1,5 км русла річки. Експерт розповідає, що до того почистити приблизно 8 км в попередні роки. Сумарно заходи дадуть 43% розчистки русла від плану, і в майбутні роки витратять ще більше ніж 30 млн грн.
“А що ще робиться для досягнення доброго стану цієї річки, окрім розчисток? Думаю, що нічого. І результат відповідний – проте на Тернопільщини кожен рік хтось має стабільне, хоч і невеличке фінансування, яке можна освоїти”, – констатує Тєстов.
-
На захист від підтоплення сіл по заплавах Дністра та Стрв’яжа цьогоріч спрямують 6,5 млн грн. Експерт розповів, що місцева ОТГ роздала заплавні землі в оренду під оранки, щоб максимально заробити, а тепер хоче розв'язати проблеми, які через це виникли, коштом держави.
“І навіщо тоді ці всі плани управління басейнами річок, про які розповідають іноземним друзям? Якщо все одно реалізація заходів за бюджетні кошти відбувається за принципом "хто домовився – того і гроші", – задав експерт наостанок риторичне питання.
Нагадаємо, у Верховній Раді днями зареєстрували законопроєкт №13201, який передбачає імплементацію законодавчих норм ЄС щодо захисту вод від забруднення.
