В Україні відбуваються непрості процеси в "зеленій" енергетиці. Загалом, цей сектор на межі повного зупинення. Що нам треба зробити, щоб не втрачати динаміки розвитку, яка нині роль української біоенергетики в розвитку ВДЕ та як нам вчинити з європейським Green Deal – про це ЕкоПолітика цікавилася в голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи.
- Поговорімо спочатку про тенденції. Скажіть, що відбувається в зарубіжній біоенергетиці та які все ж таки основні тенденції в українській?
Біоенергетика – це найбільша частина виробництва енергії з відновлювальних джерел. Якщо подивитися на країни Європейського Союзу, то там 62% від загального виробництва енергії з відновлювальних джерел – це саме біоенергетика. Далі йде гідроенергетика, а вже потім – вітрова та сонячна енергетика. До речі, в Україні цей відсоток більший – на рівні 77%. У перспективі швидше розвиватиметься виробництво енергії із сонця та вітру та пропорція буде змінюватися, але всі прогнози на 2050 рік у світі – щонайменше 50% енергії з відновлювальних джерел залишатиметься за біоенергетикою. Маються на увазі всі види енергії – електрика, тепло, транспортні палива. Тому, коли певні країни ухвалюють стратегії переходу на відновлювальні джерела, навіть є такі, що на сто відсотків, то умовно – 50% буде за біоенергетикою.
Джерело: shutterstock
- Сьогодні відбувається дуже позитивна подія – Європа оголосила, що буде вуглецево нейтральною, тобто частина світу, де майже не буде викидів парникових газів….
А це, повірте, не можна зробити без використання енергії з відновлювальних джерел. Що буде в найближчі роки? Передбачаємо повне зупинення вугільної генерації, майже буде припинено використання природного газу, значно скоротиться споживання нафтопродуктів, щоправда певний люфт залишається для атомної енергетики, адже її можна вважати теж вуглецево нейтральною. Відповідно, на ці вакантні місця заходить виробництво енергії з відновлюваних джерел. Близько половини з них – за біоенергетикою. Тобто видається все досить оптимістично, але…
- Ну, "але" починається, коли ми згадуємо в цьому контексті Україну. Чи не так?
Уся річ тут у нашій стратегії. У нас вона розроблена до 2035 року. На момент ухвалення все було прогресивно (а це був 2017 рік). Уперше було задекларовано скорочення видобутку вугілля вдвічі. Загальне споживання енергії залишилося майже на тому ж рівні до 2035 року – 97 млн т н.е. (у нафтовому еквіваленті), тобто зовсім невелике зростання… А до цього які стратегії були? Космічні. Ну, подвоїти споживання енергії, потроїти. Усе звучало по-наполеонівськи масштабно. Нині стратегія закладає невеличке зростання. А от європейські стратегії – вони всі зі зниженням загального споживання. Так воно на практиці і відбувається – коштом енергоефективності. Споживання природного газу в нас у стратегії – майже те саме, щодо нафтопродуктів – зростання немає. Також із позитиву –збільшення виробництва ВДЕ до 25%. І от вважайте – 50% від них – це біоенергетика…
- Чекайте, так, усе здається, наче добре. Що ж не так?
Не так – тільки одне. Ця стратегія зовсім не відповідає на основні питання, які точно виникнуть після 2035 року. Дивіться, вугільні блоки вже відпрацювали по 50-60 років. І що з ними робити? Міняти чи зупиняти, модернізувати? Те саме з атомними блоками, вони дещо свіжіші, але в період з 2035 року по 2050 рік і їх має бути зупинено після всіх можливих продовжень термінів експлуатації. За цим процесом наглядає МАГАТЕ, тут поступок не буде. Отже, після 2035-го в нас зупиняється левова частка теперішньої генерації. І от чинна стратегія не відповідає на основне питання: що робити далі? Якщо треба будувати, то вже час займатися проєктуванням. Ну, і далі. Знову нагадаю, ця стратегія писалася 2017 року, ми не знали тоді, чи будуть дешевшати технології та обладнання виробництва енергії з відновлювальних джерел, тепер ми вже знаємо відповіді – ВДЕ дешевіє, а традиційні види генерації – дорожчають. Тобто нам вигідніше переходити саме на "зелену" енергетику. Отже, у нас основні претензії до уряду – ми не розуміємо, які плани в країні до 2050 року…
- Тобто ви хочете сказати, що уряд не намагався їх розробити?
Ні, вони намагалися, навіть у січні 2020 року – розробили проєкт Концепції "зеленого" енергетичного переходу. Це планувався як урядовий документ, розпорядження Кабміну, там було чітко заплановано – на 2050 рік 70% енергії з ВДЕ в електроенергетиці. Були також і цифри щодо тепла. Це вийшов короткий, але чіткий документ із певними орієнтирами. На жаль, його уряд так і не ухвалив, усе так і залишилося в статусі проєкту. І поле діяльності після 2035 року – воно відкрите. Отже, Уряд повинен починати з початку й розробити хоча би концепцію. Але краще, звичайно, повноцінну енергетичну Стратегію на період до 2050 року. Хочу сказати, що електроенергетика досить консервативна галузь – атомний блок може і 10 років будуватися, вугільні – по 5 років – це точно, нам потрібні зрозумілі плани в цій галузі.
Джерело: shutterstock
- Георгію, усе зрозуміло, а, на вашу думку, чим потрібно заміщувати нашу генерацію?
Логічно, тим, що дасть більш дешеву енергію. Швейцарська компанія Lazard що пів року публікує свої оцінки та прогнози. Їхня тема – вартість енергії від нової генерації. Які види генерації дешевші? Подивімося: ось класичні сонячні станції від 3,1 до 4,2 долар-цента за КВт*год, вітрові – майже те саме – від 2,6 до 5,4 цента за кВт*год, а якщо взяти нову ядерну генерацію – 12,9-19,8 цента за кВт*год, тобто в кілька разів вище, вугільна – від 6, 5 до 15, 9 цента за кВт*год, а газова пікова – ще вище (див. Рис.). Отже, якщо порівнюємо нову генерацію, яку нам у будь-якому разі потрібно буде будувати, то найдешевше – відновлювана енергетика: сонце та вітер.
Рис. Наведена вартість електроенергії від генерації різного типу (за матеріалами LAZARD)
- А як щодо біоенергетики?
Вона не буде найдешевшою в електриці. Буде дорожчою, ніж із сонця та вітру, але конкурентною з цифрами традиційної генерації. Але це не біда. Нам же потрібна не тільки електроенергія. Додайте до цього ще й виробництво тепла й транспортних палив. Де потрібно найбільше енергії?
- На виробництво теплової…
Правильно. На виробництві теплової енергії ми витрачаємо приблизно 50% усієї енергії, на виробництві електроенергії – приблизно 20%, а на транспортні палива – 30%. І якщо в електроенергетиці біоенергетика не лідер, то вона лідер у виробництві теплової енергії на відновлювальних джерелах та один із лідерів у виробництві транспортних палив.
- Так, повернімося все ж таки до "зеленого" переходу. Зрозуміло, концепції до 2050 року в нас нема. Але що нам робити з європейськими цілями та завданнями?
На жаль, я зовсім не розумію такої риторики – ми синхронізуємося чи приєднаємося до європейського Green Deal. Що це означає приєднаємось – у нас же ізольована енергетична система, ми можемо йти своїм шляхом і створити свій Green Deal або ж сказати, що розвиватимемо надалі традиційну енергетику, але не можна так просто взяти та синхронізуватися з Європою. Якщо все коректно розрахувати, то "зелений" перехід – це ж перехід на більш дешеву, екологічно чисту й вуглецево нейтральну енергію. З багатьох причин такий перехід вигідний для країни загалом.
Джерело: АгроПоліт
Звернуся до дослідження фінської компаній Wärtsilä – моделювання сценаріїв для України по 2050 рік. Їхній висновок – найдешевша електроенергія в нас буде, якщо ми будемо мати 83% ВДЕ до 2050 року. Можна і сто відсотків ВДЕ досягти, але це буде трохи дорожче. 17%, що залишаються, це природний газ для балансувальних і маневрових потужностей. Тобто "зелений" курс – це дуже вигідно. Але ми чуємо меседжі, які суперечать один одному. Добре, якщо ви за "зелений" перехід, чому в країні рекордна заборгованість перед виробниками електроенергії з ВДЕ, чому інвестори мають бути в збитках і не можуть навіть розрахуватися за кредити? І зовсім немає розуміння, коли все це закінчиться...
- До речі, а де обіцяні "зелені" аукціони?
Саме так. Уже півтора року, як вони мають бути запущені, а їхні учасники конкурувати та показувати найнижчі ціни. "Зелений" тариф діє по 2029 рік. І все. Ось, наприклад, ви почнете зараз будувати біомасову електростанцію. А це ж щонайменше три роки – вам лишається кілька років до завершення "зеленого" тарифу. Ви вже не зможете окупити ваші інвестиції. Навіть більше, у законодавство внесли заборону отримувати "зелений" тариф новим біомасовим і біогазовим станціям, під час їх введення в експлуатацію після 1 січня 2023 року. Тільки аукціони. І що робити далі? Зелений тариф уже не працює, а аукціони так і не запущено. Прогнозується повне зупинення сектору ВДЕ. І про який Grean Deal ми тут говоримо?..
Джерело: shutterstock
- І зовсім жодних меседжів від уряду?
Звучить теза: ви повинні конкурувати з теперішніми електростанціями – супер! Ось атомна – 61 копійка/кВт*год, вугільна – 1 гривня 20 або 1 гривня 30 копійок. Наче все красиво – усі в ринкових умовах. А нова вугільна електростанція може конкурувати зі старою? А новий атомний блок може працювати під 61 копійку?
- Звичайно, що ні!
У старих електростанціях повністю амортизоване обладнання, у тарифі там тільки паливо й оплата персоналу. А в будь-якому новому проєкті буде сидіти амортизація обладнання. Тобто його вартість розбита на десяток років. За 10 років ви маєте повернути фактично вартість електростанції. Ось чому послуги будь-якої нової електростанції будуть дорожчими. Згадайте, за 30 років незалежності побудовано хоч одну електростанцію? Ні, крім 8500 МВт відновлюваної генерації. Ось чому я вважаю тезу "будуйте та конкуруйте з тепершніми електростанціями" звичайною маніпуляцією.
- Тоді як вийти із ситуації?
Спочатку зробити аналіз, скільки нам потрібно нової генерації й коли – потім порахувати і порівняти нову вугільну, нову атомну, нову газову, та відновлювану – і порівнювати нове з новим. Ось тоді в нас відновлювана енергетика буде найдешевша. Але сьогодні в нас не ринкові умови. Ми ж обіцяли не піднімати тарифи для "ефективної" промисловості. Для населення теж тариф не ринковий. Це шлях до колапсу енергетичної системи. Це не ринок, а адміністративне регулювання з прайс-кепами та заниженими тарифами. У такій моделі, з купою обмежень, ми побудувати нічого нового в принципі не можемо.
- Але ж відновлювана енергетика непогано розвивалася?
Так, бо їй дали інші правила гри! Ось вам тариф ("зелений"), будуйтеся, а сплату ми гарантуємо.
Джерело: shutterstock
- Підбиймо підсумки! Що, на вашу думку, треба зробити, щоб успішно розвивати напрям?
Перший пункт – стратегія до 2050 року з орієнтирами куди ми рухаємося. Другий пункт – "зелені" аукціони. І третій – відкрити аукціони на підтримку маневрених потужностей. Оці три механізми можуть запустити нашу енергосистему.
