Україна намагається покращити сферу управління лісами, проте чимало проєктів рішень несуть ризики злочинних рубок та порушення біорізноманіття. На думку експертів, недосконалим є й проєкт наказу Держлісагентства, який має визначити "симптоми" лісу для його переформування.
Як зазначили у WWF-Україна, запропонована Держлісагентством редакція закріпить небезпечні для природних екосистем норми.
Проєкт наказу Міністерства економіки "Про затвердження Уніфікованих списків і діагностичних ознак типів лісу корінних (цільових) деревостанів" нібито має узгодити українську класифікацію типів лісів з європейською. Проте з цим завданням, на переконання спеціалістів, він не справляється.
“Чинний проєкт наказу першочергово орієнтований на економічну цінність й не містить достатніх механізмів, щоб запобігти помилковому відведенню під рубки цінних лісів. Це створює ризики для біорізноманіття, включно з видами Червоної книги”, – наголосив Михайло Богомаз, керівник напряму “Ліси” WWF-Україна
Цінні ліси під загрозою
Відчутним є те, що пріоритетом в документі є економічні потреби, а не раціональне лісокористування. Експерти зазначають, що наказ визначає тип деревостанів занадто формально. У підсумку під загрозою рубок опиняться цінні ліси, яким жодне переформування насправді непотрібне.
У WWF наголошують, що документ має чітко виключити природні, старовікові та заплавні ліси з переліку тих, де можуть проводитися рубки переформування. В організації вважають, що подібні роботи можна проводити лише у штучних та похідних лісах.
Ігнорування долі рідкісних видів
Проєкт документа замало уваги приділяє питанню збереження червонокнижних видів. Експерти наполягають – проведення робіт на чутливих ділянках можливе лише на підставі наукового обґрунтування та фахової експертизи. Та й у будь-якому разі таке втручання має бути мінімальним.
Розмита термінологія та неузгодженість з міжнародними стандартами
Терміни у наказі визначені формально. На думку WWF-Україна, понять "цільові деревостани" та "похідні деревостани" замало, щоб описати все різноманіття лісів України. Це робить класифікацію занадто спрощеною, що несе ризики помилкових рубок.
Водночас документ неузгоджений із євростандартами лісокористування та не передбачає наукового контролю.
У WWF рекомендують розширити типи деревостанів з описом всього можливого спектру лісів та чітко визначити їх у документі. До цієї роботи необхідно залучити науковців, а терміни привести у відповідність до міжнародних класифікацій (EUNIS, Natura 2000).
Організація надавала Держлісагентству свої пропозиції по удосконаленню проєкту. Частково вони були враховані, проте спірні норми досі закріплені у різних нормативних актах.
"Ключові екологічні обмеження та умови застосування рубок переформування залишаються розпорошеними між різними нормативними актами. Це створює ризики для практичного застосування рішень на місцях, які й надалі потребують фахового обговорення", – пишуть у WWF-Україна.
Документи щодо лісокористування системно зазнають критики від екоактивістів. ЕкоПолітика писала, що проєкт постанови "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання питання заготівлі деревини" фактично повертає суцільні рубки.
Водночас уряд може відмінити ОВД для суцільних санітарних рубок лісу. Національне агентство з питань запобігання корупції побачило ризики зловживань у проєкті цієї постанови Кабміну.
