Новий Кабінет міністрів України у своєму проєкті Програми дій уряду приділив дуже мало уваги питанням охорони довкілля, а заплановані посадовцями нововведення покликані спростити життя бізнесу, проте несуть у собі великі ризики для навколишнього середовища.
Такий лейтмотив фахових думок, які з цього приводу зібрала ЕкоПолітика. Тож чим може поплатитися Україна, поставивши інтереси підприємців набагато вище, ніж справу охорони довкілля, яке й так потерпає від війни? Давайте розбиратися.
Загальне враження від Програми
У міжнародній благодійній організації "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ) висловили глибоке занепокоєння тим, що у проєкті Програми дій уряду довкіллєва політика залишилася “розпорошеною серед економічних і галузевих пріоритетів і фактично не розглядається як окрема стратегічна опора розвитку держави”.
“Війна не може і не повинна бути виправданням для відкладення рішень у сфері збереження довкілля, адже саме довкілля є середовищем існування для людей, основою для зростання економіки та майбутнього розвитку держави.
Європейська інтеграція заявлена як один із ключових векторів, однак у самому проєкті Програми відсутня чітка дорожня карта щодо довкіллєвих завдань”, – зазначили в ЕПЛ.
Керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи (УПГ) Петро Тєстов також проаналізував представлений Кабміном проєкт документа й зазначив тільки 2 суттєвих позитивних моменти:
- Подання до Верховної Ради законопроєкту про особливості управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та створення інфраструктури управління природно-заповідним фондом України. Експерт прогнозує створення нової окремої агенції для управління заповідними територіями, збільшений штат якої зможе займатися цим набагато ефективніше, ніж невеликий департамент у міністерстві.
- Супроводження у парламенті проєкту Закону України “Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел”, який імплементує директиву ЄС.
Потенційні ризики для довкілля
Експерти наголошують на вірогідних негативних наслідках, які супроводжуватимуть реалізацію стратегічних цілей міністерств. Їх перелік нижче перед вами.
1. Ослаблення екологічного контролю
Проєкт Програми передбачає переведення великої кількості дозвільних процедур на декларативний принцип: замість дозволів — декларації, замість постійного контролю — реагування "постфактум". Фахівці попереджають, що у ситуації, коли діє мораторій на перевірки, це створює сприятливі умови для безкарних порушень. Наприклад, будівництво гідроспоруд без попередніх погоджень може знищити водні екосистеми ще до того, як держава зможе втрутитися.
“Перекрив хтось річку, побудував собі ставок і забрав всю воду. Нижче за течією – екологічна катастрофа. Через пів року скандалів виїде екоінспекція, через роки три виграє всі суди та отримає припис на демонтаж греблі. Але що за 3 роки залишиться від річки?” – наводить приклад Петро Тєстов.
У ЕПЛ додають, що перехід до "превентивної системи контролю" з одночасним зменшенням перевірок бізнесу лише поглибить проблему.
“В умовах, коли забруднення від підприємств і так переважно залишається безкарним, ще серйозніше ослаблення державного екологічного контролю може мати катастрофічні наслідки. Натомість Україні потрібна реформа Державної екологічної інспекції за європейськими стандартами, з обов’язковою транспозицією і впровадженням відповідних європейських директив, що обмежують забруднення довкілля та використання природних ресурсів”, – вважають в організації.
2. Відкриття шляху для реалізації проєктів без достатньої оцінки ризиків для навколишнього середовища
Фахівці вкотре застерегли від спрощення процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД). Цей інструмент є одним із головних запобіжників, який гарантує, що бізнес-проєкти враховуватимуть екологічні наслідки від їх реалізації.
Проте Програма передбачає спрощення процедур ОВД, а в законопроєкті "Про ринок деревини" взагалі закладено обмеження цього інструменту. Експерти наголосили, що це прямо суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України.
3. Знищення унікальних екосистем після лібералізації земельних відносин
Заплановане урядом спрощення зміни цільового призначення земель і лібералізація процедур у сфері земельних відносин для аграріїв та підприємців несуть ризики руйнування цінних екосистем.
Петро Тєстов нагадав, що Міністерство аграрної політики та продовольства України вже розробляло подібний законопроєкт, який включав примусовий продаж на земельних торгах невикористовуваних земельних ділянок комунальної власності та скасування особливого статусу торфовищ.
“Тоді Міндовкілля було проти й до Ради закон не дійшов. А зараз хто буде проти?” – резонно запитує він.
4. Загрози для водних ресурсів
У Програмі передбачено розвиток меліоративної інфраструктури та стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства, але у такий спосіб, який несе ризики для довкілля. Масове будівництво нових ставків, повторне осушення територій і використання водних ресурсів виключно для зрошення та аквакультури сприймається фахівцями як небезпечна тенденція. Це може призвести до зниження рівня ґрунтових вод, зникнення малих річок та втрати природних водно-болотних екосистем, які у Європі намагаються не тільки зберігати, але й фінансують їхнє відновлення.
Керівник аналітичного відділу УПГ нагадав, що президент раніше вже ветував законопроєкт щодо розвитку галузі рибного господарства.
5. Посилення корупції та закритості лісового сектору
Продовження лісової реформи, заплановане Кабміном, передбачає корпоратизацію державного підприємства "Ліси України". Фахівці говорять, що на практиці це може призвести до концентрації управління, закритості рішень і масштабування корупційних практик (хоча здається – куди вже далі).
На думку спеціалістів, закон "Про ринок деревини" додатково загрожує обмеженням екологічного контролю. Вони наголошують, що це виглядає як спроба поставити економічні інтереси вище за природоохоронні.
6. Домінування інтересів надрокористувачів
Програма передбачає спрощення доступу до надр для інвесторів. За словами Тєстова, досвід попередніх "спрощень" показав, що це веде до скандалів і зловживань — наприклад, неконтрольованого видобутку торфу на природоохоронних територіях. Водночас ЕПЛ вказує, що в документі чітко домінують інтереси видобувного сектору, тоді як механізми захисту довкілля відсутні або зведені до мінімуму.
“Сама структура критеріїв [у Програмі – ред.] свідчить про домінування інтересів видобувного сектору та критичних мінералів, тоді як охорона довкілля, що має чіткі вимоги, стандарти та обов’язки для всіх суб’єктів господарювання, та заходи правової відповідальності, присутня лише фрагментарно”, – констатують в ЕПЛ.
7. Відсутність системного підходу до відходів
Хоча у Програмі згадується про створення інфраструктури з переробки відходів, вона не дає чіткого плану реалізації таких намірів, говорять експерти. Особливо гострою, на думку фахівців ЕПЛ, залишається проблема тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ і нового типу відходів — військових, для яких узагалі немає стратегії поводження. Це загрожує накопиченням токсичних і небезпечних матеріалів без належної утилізації.
“Це критично важливий напрям, але його реалізація потребує не лише декларацій, а й десятків підзаконних актів, чітких фінансових механізмів та залучення громад. Європейська комісія також вказала у своєму звіті 2024 року про необхідність розв'язання питання закриття 6000 несанкціонованих сміттєзвалищ”, – нагадали в організації.
8. Недостатність моніторингу та відновлення довкілля
У ЕПЛ також зауважили, що у Програмі відсутнє чітке бачення механізмів моніторингу деградації та рекультивації земель, відновлення водних екосистем, контролю якості вод, створення системи моніторингу стану атмосферного повітря та реагування на техногенні аварії, план відновлення пошкоджених природоохоронних територій і забезпечення управління ними за принципом "Не завдавати значної шкоди" (DNSH).
“Також немає згадки про необхідність посилення інституційного, людського та матеріально-технічного потенціалу України для документування воєнних злочинів проти довкілля, співпраці з міжнародними інституціями для притягнення росії до відповідальності й відшкодування збитків завданих довкіллю, а також гарантій участі громадськості, доступу до інформації та прозорості процесів відновлення”, – додали експерти.
Без таких інструментів неможливо вчасно реагувати на кризові ситуації та якісно відновлювати екосистеми після війни.
9. Євроінтеграційні ризики
Як Петро Тєстов, так і фахівці ЕПЛ сходяться на думці, що відсутність системної екологічної політики може поставити під сумнів переговори України з ЄС. Наразі наша країна має зобов’язання імплементувати понад 200 актів екологічного acquis, а ослаблення екологічних процедур означатиме відкат від європейських стандартів.
"Відсутність системної екологічної політики у програмі реформ поставить під загрозу переговорний процес і саму можливість вступу України до ЄС у найближчій перспективі", – попередили в ЕПЛ.
10. Концептуальний ризик "старої економіки"
Згідно з результатами аналізу фахівців, у центрі Програми дій уряду — індустріальні парки, приватизація, масштабування видобутку та переробки.
“Без жорстких екологічних запобіжників це відтворює модель економіки, заснованої на виснаженні ресурсів, замість переходу до кліматично нейтрального та сталого розвитку, кругової економіки”, – наголосили в ЕПЛ.
Нагадаємо, днями ЕкоПолітика зробила докладний аналіз того, яку частку уваги урядовців отримали у проєкті Програми дій уряду довкіллєві питання та які заходи з охорони навколишнього середовища заплановані у ній Кабміном.
