Провідні українські екологи констатували нездатність міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук розв'язати ключові екологічні проблеми держави, звинуватили її у непрозорій кадровій політиці та переслідуванні представників екологічної спільноти замість діалогу.
Великий матеріал з оцінками роботи очільниці міністерства від фахівців галузі вийшов на порталі всеукраїнського інформаційного агентства “Українські національні новини”.
Оцінки спеціалістів, з якими поспілкувалися журналісти, були вкрай негативними. Ось які основні претензії до топпосадовиці висловили вони:
1. Погодження висновків з оцінки впливу на довкілля (ОВД) тим бізнесам, які насправді шкодять довкіллю.
Як приклад, експертка та керівниця відділу сільського господарства ГО "Екодія" Марія Бєлкіна навела ситуацію навколо забруднення річки Псел на Полтавщині. Так, попри екологічну катастрофу, яку викликали 2 роки тому відходи свиноферми ТОВ НВП “Глобинський свинокомплекс” через неналежне їх зберігання, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в кінці минулого року погодило підприємству висновок з ОВД. У документі зазначається, що нібито “вплив на поверхневі води відсутній", а "вплив на підземні води незначний".
Таке рішення відомства шокувало та обурило екоспільноту Полтавщини. При цьому журналісти слушно зауважили, що це лише один зі скандалів, у якому фігурує Міндовкілля.
Екологи також пригадали міністерству повне ігнорування дуже резонансних протистоянь щодо знищення Мархалівського лісу, а також полонини Руна, які тривають і досі.
2. Провалена робота з налаштування системи фіксації злочинів рф проти довкілля.
За словами президентки Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмили Циганок, система моніторингу довкілля має десятки "білих плям" із даними, які або недоступні, або втратили довіру.
“Досі відсутня дієва автоматизована система моніторингу. Без цього не буде репарацій. Не буде справедливості в міжнародних судах. Чим ми зможемо довести шкоду? Фотографією з дрона? Висновком на дві сторінки від селищної ради? Чи аналітикою, зібраною через місяці після вибуху? Щоб виграти справу в Гаазі чи Страсбурзі, нам потрібні дані, які мають юридичну силу. Інтегровані системи моніторингу, синхронізовані з європейськими Copernicus, EEA, EPA", – наполягає експертка.
З нею погоджується й експерт з питань довкілля мережі "АНТС" Олег Листопад. Він нагадав, що методи, якими в Україні зараз оцінюють збитки, нанесені довкіллю, не відповідають міжнародним стандартам та базуються на радянському принципі гранично допустимих концентрацій.
“Це не вплив на довкілля оцінюється. Збитки довкілля – це втрата частини екосистемних послуг”, – говорить фахівець.
3. Не переглядалася система штрафів за завдані довкіллю збитки.
Ось тут інформація трохи застаріла: у квітні міністерство оприлюднило проєкт закону, який передбачає кратне збільшення розмірів штрафів за правопорушення у сфері управління відходами, а у червні у парламенті зареєстрували законопроєкт №13364, який передбачає підвищення штрафів за порушення правил охорони вод та водних об’єктів у 30-40 разів.
4. Відсутність прогресу у реформах.
Журналісти нагадали, що так і залишилася на рівні заяв реформа екологічного контролю, яку понад рік тому обіцяв "активізувати" попередник Гринчук – Руслан Стрілець. Пізніше обіцянку повторила нова міністерка.
“У квітні цього року Світлана Василівна знову згадала про "абсолютно новий орган з новими підходами", але ж до сьогодні реформа залишається на рівні "напрацювання стратегії", – говорять в УНН.
Також про пробуксовування іншої реформи – у сфері управління відходами – нагадала Людмила Циганок. Вона констатувала, що досі не ведеться електронний облік відходів, а підзаконні акти знаходяться переважно у стані розробки. Експертка говорить, що чиновники зосередились лише “на переліцензуванні, дозволах і папірцях”.
“Інфраструктури немає, реформи — немає, а замість комплексних дій запускають "експерименти"… Не можна запускати "експеримент" там, де ще немає системи. Це як дозволити літати літакам без аеропортів і диспетчерів", – пояснила Циганок.
А з нормативною документацією щодо хімічних загроз ситуація ще гірша, додають експерти.
5. Імітація роботи.
Як Олег Листопад, так і директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр" (КЕКЦ) Володимир Борейко вважають діяльність Світлани Гринчук суто імітаційною.
"Я б перейменував Міндовкілля у міністерство імітації захисту довкілля. Ніяких, на мою думку, суттєвих досягнень за час роботи пані Світлани Гринчук я не бачу. Якщо ми подивимось її Фейсбук – побачимо зустрічі з представниками міжнародних організацій, щось обговорила, щось відвідала, а результати? Немає", – вважає експерт "АНТС".
Директор КЕКЦ виключно негативно оцінив діяльність міністерки та дорікнув їй за відсутність концепцій охорони біорізноманіття, розвитку заповідної справи, екологічної освіти, а також за затвердження стратегії мисливства в Україні.
6. Непрофесійні кадрові призначення.
Кадрову політику керівниці відомства екологи називають незрозумілою і непрозорою.
"Нещодавно був призначений новий начальник Департаменту заповідної справи міністерства Едгар Токар. Це людина, яка не має ні профільної освіти, ні досвіду роботи. До того цей пан очолював Мукачівський центр зайнятості", – розповідає Олег Листопад.
В УНН кадрові скандали пов’язують з несамостійністю Гринчук. Журналісти стверджують, що до теперішнього дня посадовиця “не має суб’єктності, фактично залишаючись заступницею Германа Галущенко в статусі міністерки”. В УНН говорять, що всі важливі призначення на "ресурсні" посади контролює радник Світлани Гринчук – експрокурор Дмитро Коробченко.
7. Безлад у національних парках:
-
Досі не врегульоване питання оподаткування земель природно-заповідного фонду. Експерти твердять, що національні парки заборгували місцевим бюджетам сотні мільйонів гривень.
-
Цьогоріч навіть не розпочата робота з оформлення права користування землями природного-заповідного фонду. Через це території втрачаються внаслідок земельних оборудок.
-
Дерева у нацпарках вирубуються, деревина вивозиться або взагалі “в чорну”, або купується посередниками за безцінь та перепродається населенню в рази дорожче.
Володимир Борейко навів приклад, коли протиправні дозволи на рубку для Білоозерського національного парку, скасовані за попереднього керівництва Міндовкілля, при Гринчук знову погодили.
"Гринчук не створено жодного нового заповідника чи національного парку. Вона розігнала людей, які там так би мовити щось розуміли, оточила себе "підхалимами" некомпетентними", – каже еколог.
8. Відсутність прогресу у питаннях дерегуляції.
За словами журналістів, Міндовкілля як було, так і залишається найзарегульованішим органом влади в Україні.
“За рішенням міжвідомчої групи з дерегуляції, Гринчук мала б скасувати або перевести "в цифру" понад 100 дозвільних документів. Однак міністеркою не зроблено нічого для реалізації рішення”, – розповіли вони.
Також міністерство не ініціювало змін до Стратегії екологічної політики, яку Верховна Рада ухвалила ще за минулої влади на початку 2019 року, говорять в УНН.
9. Переслідування екоактивістів.
Директор КЕКЦ розповів, що після пікету, який зоозахисні організації провели під Міндовкіллям, замість діалогу з ними міністерка направила скаргу до Служби безпеки України.
"Звернення до СБУ? Що це таке? Проти однієї з найвпливовіших екологічних організацій, яка близько 30 років працює і створила біля 600 заповідних об’єктів. За те, що ми Гринчук критикували на пікеті. Відбувається просто розвал системи захисту довкілля", - обурився Борейко.
Сумний висновок
Опитані експерти вважають, що завдання, які керівництво країни ставило перед Міндовкіллям восени минулого року, так і залишилися гаслами. Вони погоджуються із тим, що Світлана Гринчук не впоралась з жодною обіцянкою, які декларувала після призначення на посаду.
"Міндовкілля не може бути просто "міністерством дозволів і ліцензій". Це не центр адміністрування папок. І не івент-агенція з менеджерами, які красиво виступають про проблеми. Це має бути мозковий центр зеленої трансформації – з баченням, аналітикою, управлінськими важелями, технічною підтримкою для регіонів, відповідальністю перед людьми. Паперова імітація — буяє. А справжні зміни — задихаються", – вважає Людмила Циганок.
Нагадаємо, 5 вересня 2024 року Верховна Рада проголосувала за призначення Світлани Гринчук на посаду міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України.
Нещодавно ЕкоПолітика писала про те, що еколог звинуватив Міндовкілля у запровадженні цензури.
