Фахівці попередили, що рани, які російська армія завдає лісам, степам і водоймам України, залишаться на десятиліття, а спадок війни нестиме загрозу й після того, як гармати стихнуть.
Про те, як війна руйнує природу України, ідеться в матеріалі BBC.
З початку війни російські війська обстрілюють нафтобази та великі промислові об'єкти по всій Україні. У ґрунт і підземні води потрапляють важкі метали від снарядів та військової техніки. Пожежі у лісах і степах знищують природне середовище рідкісних видів.
Війна нещадно руйнує всю природу – страждають повітря, вода, земля, рослини і тварини.
Захоплення й обстріли атомних електростанцій, розміщення там техніки та підриви боєприпасів загрожують техногенною катастрофою, яка зробить території навколо непридатними для життя людини.
За словами керівниці відділу клімату ГО "Екодія" Євгенії Засядько, усі ці дії є злочинами проти довкілля, або екоцидами.
"Це не лише про шкоду природі, а й про людей. Ця війна може спричинити багато смертей у майбутньому через забруднення води й ґрунтів, через мінування", – сказала експертка.
Оскільки в міжнародному праві навмисна шкода природному середовищу вважається воєнним злочином, Засядько впевнена, що Росія понесе за це відповідальність.
Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець заявив, що Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля.
За його словами, завдані Росією збитки довкіллю України становлять уже сотні мільярдів гривень. Разом із екологами міністерство ретельно збирає доказову базу злочинів.
Токсичне повітря
Обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів з промислових підприємств України. Найбільша їхня кількість розташована на сході країни, де йдуть активні бойові дії.
Забруднюють атмосферне повітря й хімічні речовини, які вивільняються під час вибуху бомб і ракет. Їхні уламки, потрапляючи в землю, отруюють її й ґрунтові води.
Понівечена земля
Тисячі російських танків і бронемашин забруднюють землю паливно-мастильними матеріалами, а спалені продовжують завдавати шкоду вже як брухт.
"Коли війна завершиться, утилізація такої кількості брухту стане ще одним викликом. Переробка військового брухту є більш складним і трудомістким процесом", – сказала Засядько, додавши, що в Україні й до війни були проблеми з відходами.
Це канцерогенне сміття, і поки воно залишається на землі, отруює навколишнє середовище важкими металами, які потрапляють у ґрунтові води.
У районах активних бойових дій якість питної води у криницях суттєво погіршилась, пояснила експертка.
Понівечена війною земля приховує у собі й інші небезпеки. Одна з найбільших – це залишки боєприпасів та замінування природних територій.
На сьогодні, за даними ООН, Україна – одна з найбільш замінованих країн світу. Понад 80 тисяч квадратних кілометрів території України потребують очистки від мін та вибухонебезпечних залишків.
Проблеми з доступом до питної води
Через війну та її наслідки в Україні може постати проблема з питною водою та опустелюванням.
"Ще до війни Україна потерпала від недостатньої кількості води та її поганої якості", – зазначила експертка напряму "Вода" у WWF-Україна Інна Гоч.
За забезпеченістю питною водою Україна посідала 125-ту позицію зі 180 країн світу. Насамперед нестачу відчували східні та південні регіони, що лежать у басейні Сіверського Дінця, Південного Бугу, у Приазов'ї та Криму.
Стан прісноводних ресурсів прямував до статусу "дуже високий ризик", розповідає дослідниця. Через війну ця ситуація ще погіршиться.
Обстріли очисних споруд, як-от у Василькові, руйнування водогонів та іншої водної інфраструктури, неможливість швидко її полагодити, вплинуть на якість і кількість води.
Наступний етап у цьому ланцюжку – поширення інфекційних хвороб, додала Гоч.
Заповідні території
"Війна зачепила близько третини всього природно-заповідного фонду України", – розповів експерт напряму "Рідкісні види" у WWF-Україна Тарас Ямелинця.
За його словами, на сьогодні декілька десятків природних і біосферних заповідників, національних і регіональних природних парків зазнають суттєвої шкоди внаслідок російської агресії.
Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій земель Смарагдової мережі. Це природоохоронні території, визначені Бернською конвенцією.
У лісах у Чернігівській, Сумській, Луганській, Донецькій та Херсонській областях залишається багато нерозірваних боєприпасів, каже Ямелинця. Це небезпека для людей і диких тварин на багато років.
Порушений ґрунт та спалені ліси дуже швидко заростають чужорідними інвазійними видами.
Водночас рідкісним видам тварин загрожує не так загибель деяких особин, як руйнування або зміна їхніх ареалів та міграційних коридорів, пояснюють дослідники.
Також під загрозою опинилося 30 тисяч пар білих лелек і майже 500 пар рідкісних чорних лелек, які прилітають у цей час в Україну для гніздування.
Війна грубо втрутилася в екосистему Чорного моря. Російські військові замінували частину його акваторії, стріляють потужними снарядами з надводних і підводних човнів.
Нещодавно на березі національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині знайшли мертвих дельфінів.
Російські військові використовують гідролокатори на високому рівні децибелів, а це шкодить слуху дельфінів. За словами еколога Івана Русєва, нині неможливо оцінити, скільки мертвих тварин може бути у морі.
На думку екологів, майбутнє довкілля напряму залежить від того, як саме українці будуть відбудовувати країну після війни.
Можуть збільшитися викиди через виробництво будівельних матеріалів та відбудову. Частину природних територій можуть віддати під забудову для відновлення населених пунктів, вже з'явилися нові сміттєзвалища з залишків зруйнованих будівель та "кладовища техніки".
