На місці колишнього Каховського водосховища відновлюється природна екосистема Великого Лугу: підростають молоді ліси, які почали заселяти різноманітні тварини та птахи.
Про це “Суспільному” розповів еколог, кандидат біологічних наук із Дніпра Вадим Манюк.
Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року і спустошення Каховського водосховища на поверхні опинилися землі, які протягом десятиліть були затоплені. Це територія колишнього Великого Лугу — історичної степової території, яка до радянських меліорацій славилася своєю унікальною екосистемою з багатими заплавами, плавнями та луками.
Науковці фіксують, як змінюється ця місцевість. Вадим Манюк показав і розповів про ознаки природного відновлення. У плавнях, які раніше були повністю затоплені, з’явилися десятки видів рослин, розпочався процес формування нових природних середовищ, і навіть спостерігається повернення диких тварин і птахів. Зокрема, еколог звернув увагу журналістів на сліди кабанів.
Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний.
Крім ссавців, територію, що колись була водосховищем, заселили птахи. Так, можна побачити пірникоз та мартинів.
На певних ділянках колишнього дна водосховища вже ростуть молоді дерева — верби та тополі. Для виживання вони активно кущаться від основи стовбура. Такі процеси — це характерна риса природного відновлення заплав.
Але є і складнощі. На багатьох територіях, де земля знову стала суходолом, утворилися тріщини — залишки мулистого дна, ущільненого водою протягом десятків років. У таких умовах рослинність пробивається важче. Також на деяких ділянках рослинам важче закріпитися через постійні коливання рівня води.
"Тут постійно і зараз коливається рівень води. І як тільки йдуть дощі або більше, наприклад, після зими, то тут ця система заливається водою, потім знову осушується. Пульсуючий такий режим. Тому рослинність не встигає тут закріпитися. І тут всі водойми будуть стікати у Дніпро і висихати поступово", — пояснив науковець.
Він одразу зауважив, що для плавнів це нормальна ситуація.
Крім того, по краю нинішнього берега можна побачити іржасті плями. За словами еколога, це може бути свідченням того, що з підґрунтових вод просочується на поверхню залізо, розчинене у воді.
Водночас є ще одна проблема — це весняна посуха. У 2025 році води в нижній течії Дніпра прийшло набагато менше, ніж зазвичай. Як пояснив Вадим Манюк, це може бути критичним фактором для майбутнього екосистеми. Плавні звикли до постійного водообміну, і коли його недостатньо, природна мозаїка водойм і проток не встигає відновлюватися.
Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний.
Попри це, фахівці оптимістично налаштовані. Еколог підкреслив, що екосистема Великого Лугу гнучка та здатна адаптуватися до змін. Якщо дати їй час, тут знову з'являться типові для цієї місцевості біоценози — з численними водоплавними птахами, рибами, амфібіями, а також із заплавними лісами, лугами й очеретяними масивами.
Вадим Манюк нагадує, що до затоплення ці землі були важливим осередком природного і культурного ландшафту. Вони мали не лише екологічну, а й історичну цінність, адже саме тут знаходилися землі Запорозької Січі. Сьогодні є шанс дати цій місцевості нове життя — не через інженерне регулювання, а завдяки природі, яка здатна відновити себе самостійно, якщо її не зупиняти.
"Це буде мозаїчна система. Нам треба підтримати луки. Тому що тут дуже багато рідкісних видів цікавих, невіддільна частка нашого природного біорізноманіття. Для таких систем хотілося б, щоб сюди прийшли, можливо, дикі коні. Вони б формували оці от лучні ландшафти", — говорить еколог.
Наприкінці минулого року ЕкоПолітика розповідала, що у 94% проб ґрунту з дна колишнього Каховського водосховища дослідники виявили перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів, серед яких миш’як, свинець, стронцій та цинк.
