У Києві протягом останніх тижнів літа позеленіла головна річка України — Дніпро. Поверхня води вкрилася зеленою жижею, а сама річка стала нагадувати місцевим жителям болото.
Звідки взялася зелена маса, наскільки вона небезпечна та як боротися з таким станом речей — розповів еколог Олександр Соколенко в коментарі сайту "Сьогодні".
За його словами яскравий зелено-отруйний колір вода отримала через водорості, які покрили Дніпро в серпні. Оскільки вода в столиці брудна та поганої якості, то водорості добре розвиваються в ній. До того ж активному їх розвитку сприяє спекотна погода. Тож мікроскопічні водорості формують собою "зелену кашу" у воді.
"Водорості — це сезонна проблема для будь-якої водойми України. Літо цьогоріч дуже спекотне — температура води вища за норму. Від цього рослинність у Дніпрі дуже швидко росте, зокрема мікроскопічні водорості", — пояснив еколог.
Звідки з'явилася зелена жижа
Ціанобактерії, які ще називають синьо-зеленими водоростями, потрапляють у Дніпро з Київського водосховища. Це штучна й невелика водойма, яку просто окупували ці мікроскопічні рослини.
"Київське водосховище — це величезна мілководна територія. Температура води там ще більша, ніж у Дніпрі. Невелика глибина і висока температура води дають змогу інтенсивно рости водоростям. Їх там дуже багато — це практично зелена маса в великих обсягах. Коли їх стає занадто багато, то вони змиваються водою через дамбу Київської ГЕС в Дніпро. У районі Києва в місцях, де відсутня течія, водорості осідають і перетворюють прибережну зону на зелене болото", — розповів Соколенко.
Чим небезпечні ці водорості
За словами еколога, водорості небезпечні насамперед для рибного запасу річки.
"На території Київського водосховища критично низько падає рівень кисню у воді. Ці рослини забирають світло. Плюс ця маса гниє і виділяє вуглекислий газ. Від цього якість води суттєво погіршується і починається масовий мор риби. Те саме відбувається в Дніпрі, куди потрапляють водорості", — пояснив Соколенко.
Яку ще небезпеку становлять водорості, крім сезонного мору риби? Вони токсичні для людей і тварин. Наприклад, якщо хатній улюбленець скупався в такій воді, його треба помити.
Під час купання в Дніпрі не можна ковтати воду, оскільки разом із нею в організм потраплять водорості, а за великої кількості вони можуть привести до істотного погіршення здоров'я: розладів кишківника й отруєння.
Як боротися з цвітінням Дніпра
Експерти кажуть, що якби Дніпро був чистим, то такого явища не доводилось би спостерігати. Потрібно не забруднювати головну водну артерію країни, будувати очисні споруди. Тобто необхідно займатися розв'язанням цієї проблеми комплексно.
Важливо регулярно контролювати стан води в Дніпрі, а також його правобережних приток, які сильно забруднюють головну річку.
"Якщо допустити, що стан води покращиться, то водоростей стане менше. Але це в ідеалі. Але якщо враховувати, що основний фактор їх розмноження — це спекотна погода, то на це ми, на жаль, не зможемо вплинути. Плюс дуже проблематично розв'язати проблему з Київським водосховищем, де ростуть водорості. Іноді звучать ідеї про його ліквідацію. Але щоб його висушити — будуть потрібні величезні фінансові ресурси й технічно це дуже важко зробити. До того ж потрібно думати, як поведеться екосистема, яка вже сформувалася за роки навколо цієї штучної водойми. Тобто найближчим часом цю проблему не розв'язати", — зазначив еколог.
Що каже столична влада
У Київській міській державній адміністрації стверджують на появу синьо-зелених водоростей у Дніпрі впливають два фактори. Перший — кліматичний: через спеку водорості починають активно рости. Другий — людський, а саме використання фосфатів у мийних засобах.
"Фосфати є фактично добривом для росту синьо-зелених водоростей. На жаль, наші водоканали не можуть очистити воду від фосфатів через застаріле обладнання. Втім, проблему можна вирішити, зменшивши кількість фосфатів у мийних засобах. З такою пропозицією виступило Міністерство захисту навколишнього середовища. Своєю чергою Кабмін вніс зміни в постанові про технічні регламенти мийних засобів. Тим самим поетапно буде зменшена їхня кількість, а саме фосфору й азоту", — розповів Олександр Возний, начальник управління екології та природних ресурсів КМДА.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, черкащанка поділилася в мережі однохвилинним відеороликом, на якому зафільмовано стан головної річки України. Відео за день стало вірусним.
Нагадаємо також, що в акваторіях офіційних муніципальних пляжів Києва планують задіяти водний комбайн для очищення Дніпра від водоростей і сміття.
