Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування рекомендував парламенту прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.
Про це повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Цей законопроєкт імплементує європейську Директиву 2010/75/ЄС та покликаний запустити зелене відновлення української промисловості за найкращими доступними технологіями та методами управління (НДТМ).
Його прийняття є однією з умов для отримання членства в ЄС, а також одним з індикаторів Плану для реалізації програми Ukraine Facility, що передбачає фінансову підтримку України від ЄС на €50 млрд.
Реформа сфери управління промисловим забрудненням є однією з 6 реформ у рамках розділу 15 “Зелений перехід та охорона довкілля” Плану для Ukraine Facility.
Експерти від екологічної спільноти та від промислового сектору визнають важливість та актуальність законопроєкту №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, проте попереджають про цілу низку застережень щодо цього документу. Як два основних недоліки, вони назвали його невідповідність умовам воєнного часу, в яких доводиться працювати підприємствам, а також відсутність державної фінансової підтримки переходу національних підприємств на європейські стандарти роботи і впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
Про це, зокрема, сказали в Асоціації добувної промисловості України:
“Законопроєкт не враховує реальну економічну ситуацію в Україні, яка сильно постраждала через війну. [...] Європейські підприємства отримали щонайменше €803,5 млрд державної допомоги зі структурних фондів ЄС [на екомодернізацію – ред.] у період 2000-2022 років, з яких майже €200 млрд було виділено лише у 2021-2022 роках”
У коментарі, який ЕкоПолітика взяла у Генерального директора Центру екології та розвитку нових технологій Владислава Антипова, він зауважив:
“Війна, постійні обстріли, відключення світла – це тільки частина проблем, з якими зараз стикаються українські промислові підприємства. А ще є брак фінансування, брак робочої сили, брак іноземних технологій та експертів і багато інших факторів, які не додають оптимізму щодо можливості здійснення переходу на НДТМ у встановлені [законопроєктом – ред.] терміни”.
Експерт наголосив на тому, що великим питанням залишається фінансування масштабних екологічних проєктів, які требі реалізувати для переходу на НДТМ. Він констатував, що зараз багато українських галузей працюють або на межі рентабельності, або навіть в мінус.
“Підприємства не мають власних коштів для таких масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводу, над яким щодня літають ракети, просто неможливо”, – констатував Антипов.
З ним погоджується президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок. У коментарі для ЕкоПолітики вона зазначила, що у попередньому законопроєкті №6004-д, голосування за який Верховна Рада провалила, прив’язка у строках впровадження нових екологічних норм була саме до закінчення війни. А в новому законопроєкті №11355 вже йдеться про чіткі дедлайни без врахування поправок на закінчення війни.
“Можливо, в нас народні депутати знають, коли закінчиться війна, але досить дивно це виглядає. Тобто, ми закриваємо очі на всю ситуацію, яка є довкола”, – сказала вона.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 20 червня Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355. Ми також проаналізували законопроєкт та виявили в ньому недоліки, які можуть призвести до закриття частини підприємств та до колапсу в дозвільній системі.
