Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування рекомендував до розгляну у парламенті доопрацьований законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль".
На засіданні у середу, 12 травня, члени комітету та запрошені експерти висловили свої зауваження до законопроєкту. ЕкоПолітика наводить для своїх читачів головні аргументи сторін.
12 членів комітету проголосували за те, щоб рекомендувати законопроєкт до голосування у Верховній Раді у першому читанні. Утрималось троє осіб — нардепи Сергій Шахов, Павло Бакунець та нардепка Анжеліка Лабунська. Проти висловився нардеп Олександр Фельдман.
Автор документу — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський.
Мета — реформа державного екологічного контролю. Він усуває низку перепон на шляху перевірок; посилює відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; встановлює суттєвий штраф за недопуск інспектора; прибирає дублювання повноважень між різними державними установами.
Що змінили до повторного першого читання:
- Пропонується створити новий орган, що здійснюватиме контроль за дотриманням вимог і норм законодавства у сфері екологічного контролю. Натомість чинний орган — Державну екологічну інспекцію — пропонують ліквідувати.
- Закон не регулюватиме дотримання вимог ліцензійних умов. Цей пункт вилучили з першої версії законопроєкту.
- Тривалість перевірок буде: не більш ніж п'ять днів для суб’єктів середнього та незначного ступеня ризику, а на підприємствах зі значним ступенем ризику — не більш як 15 днів.
- Підприємства щорічно будуть зобов’язані подавати письмовий звіт щодо робочого часу здійснення діяльності трудового колективу. Дедлайн — не пізніше як 15 січня.
- Про будь-які суттєві зміни в роботі підприємства потрібно повідомляти в органи контролю не пізніше ніж через 12 годин після набуття таких змін чинності.
- Усі зарплати представників органів державного екологічного контролю розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Формулу визначено в законопроєкті.
У пояснювальній записці вказано, що на реалізацію законопроєкту знадобиться додатково близько 5 млн грн і збільшення видатків із держбюджету на оплату праці екоінспекторів.
Позиції сторін
Співавтор законопроєкту, нардеп Роман Шахматенко:
Законопроєкт вже готується не перший рік. Він є надзвичайно необхідним, бо жодна політика, яка б вона не була прогресивна та європейська, позитивна для довкілля і для економіки, вона не буде працювати, якщо в нас не буде дієвого органу нагляду і контролю. Стосовно зауважень та пропозицій, які ми отримуємо, ми їх опрацьовуємо. На сьогоднішній день можу сказати, що деякі пропозиції носять суто технічний характер, їх повністю реально врахувати до другого читання. З деякими пропозиціями просто не можливо погодитися, тому що, вони є помилковими. Це неправильне трактування положення проекту, чи непорозуміння. Але, все-таки дуже прошу підтримати даний проект закону, він є надзвичайно важливим. І я вважаю, що він є дуже добре доопрацьованим в порівнянні з попередніми редакціями і з тим, що було раніше.
Співавтор законопроєкту, нардеп Олександр Маріковський:
Ми працювали над ним більше півтора року, щоб привести його в той стан, який є зараз. Наразі, дійсно, він викликає у всіх багато емоцій. До нього прагнуть подати всі зауваження, але можу сказати, що перед нашою командою (яка розробляла законопроєкт) стала мета не посилення ролі Державної екологічної інспекції, як це багатьом здається, а загальна модернізація інспекційного органу. Тобто, цим законопроєктом ми ліквідовуємо Державну екологічну інспекцію та створюємо повністю новий орган з новими конкурсами та прозорими механізмами. Цей законопроєкт є євроінтеграційним, адже відповідно тих норм та директив ми повинні мати такий прозорий орган. Також, ми чули позицію міністерства, яке пропонує підтримати цей законопроєкт. Точно розділяю думку те, що він має бути підтриманий у першому читанні. До другого читання у нас є великий шлях, по якому ми будемо йти і узгоджувати всі позиції та гострі кути. І приймати правками ті чи інші норми, які нам рекомендують стейкхолдери.
Нардеп Павло Бакунець:
Доопрацьований варіант цього законопроєкту про майбутню ідеально-зразкову Держекоінспецію має багато зауважень. Як ми почули сьогодні, що деякі зауваження взагалі залишилися непочутими, додались нові зауваження і від профільних міністерств, мінекономіки, від Держгеокадастру.
Наразі ми з вами робимо цей майбутній нібито зразковий орган в сфері держекоконтролю, що може призвести до ще більшої узурпації ним влади. Багато довкола нього розмов, а врешті-решт може бути мало з нього толку. Наприклад, Мін’юст зауважує, що не можна позбавляти цей орган судового збору, бо в нас в судах вічно не вистачає коштів. Другий момент, (в законопроєкті. – Ред.) не має відповідальності тих фізичних осіб, і особливо новостворених громадських організацій. Мова йде про ті повідомлення, які вони можуть надавати цьому органу про якісь порушення на тому чи іншому підприємстві, а особливо в органах місцевого самоврядування. Звичайно, що в таких вирішальних законопроєктах для кожної сфери, як, наприклад, цей для екології, вимоги всіх стейкхолдерів задовільнити на 100% неможливо. Але якщо ми думаємо раціонально, то хоча би важливі пропозиції і зауваження, вони повинні бути враховані перед тим, як законопроєкт піде в зал.
Нардепка Анжеліка Лабунська:
Ні в кого не виникає сумнівів щодо важливості ухвалення цього законопроєкту. Він дуже важкий. І я думаю, що він дуже важко буде проходити через зал. Чесно кажучи, у мене є великі сумніви чи вдасться нам взагалі його ухвалити. Я розумію, що це дуже важкі законопроєкти для бізнесу, тим більше в такі часи, після COVID-19, після того, що сьогодні відбувається в економіці, але якщо ми не будемо рухатися, ми ніколи взагалі не зможемо щось змінити в цій країні. Дуже багато проблем і питань саме сьогодні до співробітників Екологічної інспекції. Щоб не сталося так, як відбувається в багатьох органах, що ті люди, які були люстровані, знову з'являться в новому реорганізованому органі, а всі наші намагання щось змінити просто зведуться нанівець.
Якщо ми надаємо чи намагаємося надати такі повноваження цьому органу і інспекторам безпосередньо, мені здається, що дзеркально потрібно внести відповідальність саме цього органу і інспекторів за зловживання своїми повноваженнями і нанесення шкоди. І тоді людина, яка буде намагатися користуватися в своїх цілях, вона буде розуміти, що, якщо інша сторона доведе протилежне, вона буде нести за це персональну відповідальність. Мені здається, що це треба обов'язково в цьому законопроекті передбачити і я думаю, що тоді буде легше його проходження через зал і ухвалення у другому читанні.
Нардеп Сергій Шахов:
Ми надаємо, наприклад, президентські повноваження сьогодні екологічній інспекції, щоб викручувати руки бізнесу, а також шалену корупційну складову, яка закладена в цьому законопроєкті. По-перше, є незрозумілим таке наполегливе прагнення авторів. Сьогодні ми не можемо це робити під час війни, коли криза. А в нас і пандемія, і криза економічна. Чому сьогодні з дій закону України про основні засади державного нагляду і контролю у сфері господарської діяльності виводиться сьогодні ця ситуація? Ну, не можна цього робити в принципі.
По-друге, проєктом встановлюється новий вид відповідальності господарського права, яке взагалі не характерно для даної сфери. Державній екологічній інспекції надаються повноваження значно ширші, аніж природоохоронний контроль — президентські повноваження надаються. В даному випадку я попросив би сьогодні колег відкласти цей законопроєкт і не виводити його в площину голосування.
Нардеп Муса Магомедов:
Висловлювання Олександра Маріковського з приводу того, що екоінспектори можуть тільки приїхати до дверей заводу, поцілувати, розвернутися і піти не відповідає дійсності. Якщо документи оформлені належним чином чином екоінспектори заходять на підприємство і перевіряють. Принаймні, коли я працював директором "Запоріжкоксу", директором "Авдіївського коксохімічного заводу", ми ніколи не відмовляли екологам і вони мали можливість завжди проводити перевірку, якщо у них все в порядку з документами.
Той закон, який зараз ми пропонуємо не передбачає навіть можливості відмови, якщо документи оформлені невідповідним чином. І відразу виписують такі штрафи, після яких будь-яка людина захоче піти з роботи. У нас не так добре йдуть справи в промисловості. Потім. Історія, коли можна прийти і здійснити перевірку вночі, у вихідний, коли немає жодної людини з того боку, який може прийняти перевірку, разом з ним пройти, разом з ними ідентифікувати, наскільки чітко проводяться відбори проб. Це теж таке чисто правове беззаконня.
І я думаю, що в такому вигляді цей закон точно в зал не пройде. Ви намагаєтеся створити монстра, який буде знаходитися практично над законом, а не поруч з законом. І ми порушуємо баланс між суспільством, між державою і між справою. Бізнес зараз знаходиться далеко не в найкращій ситуації, тому, моя точка зору — законопроєкт в такому вигляді в зал не повинен бути внесений.
Заступник міністра екології та природних ресурсів Роман Шахматенко:
Перше — це щодо звільнення від судового збору. Всім нам відомо, що на сьогоднішній день недофінансування по судовому збору є колосальним. Фактично, що ми бачимо? Ми бачимо перетікання коштів з державного бюджету, які йдуть на судовий збір у державний бюджет, які приходять від судового збору. В зв'язку з чим, перше — в нас зв'язані руки щодо подання позовів. В цьому році ми трошки збільшили цей об'єм. І збільшився обсяг судових позовів. Але все-таки його не достатньо, там Андрій Миколайович більше точно скаже який процент ми покриваємо на сьогоднішній день бюджетними коштами. Але це далеко, навіть, не половина. Тобто, це зупиняє. Ми пам'ятаємо, що у нас всього там 3 роки на подачу цього позову, і в нас в результаті за аудиторським звітом недоподано позовів щось на 3 мільярди гривень, якщо я не помиляюсь на сьогоднішній день. Це перше. Тому ми вважаємо, що звільнення від судового збору це адекватний захід, або дофінансування на необхідний об'єм.
Ми на сьогодні бачимо колосальне зловживання, яке приводить до великої кількості недопусків. На сьогоднішній день правових заходів щодо забезпечення допуску до перевірки немає фактично, це не є адміністративною підсудністю, це не є господарською підсудністю у зв'язку з чим єдиний спосіб, який залишається на сьогоднішній день — це кримінальне впровадження. Тобто, по кожному недопуску необхідно відкривати кримінальне впровадження для того, щоб якось відреагувати. Це ненормальна ситуація.
Глава Держекоінспекції Андрій Мальований:
Судовий збір. У нас на сьогодні не висунутих претензій на понад 2 мільярди гривень нарахованих збитків. Через те, що не було фінансування по судовому збору.
Що стосується функціоналу чи надмірного тиску на бізнес, я би сказав навпаки, певні норми, які закладені законопроєктом, як усунення дублювання функцій тим же Держгеокадастром, Держгеонадрами, Держрибоохороною, дозволяє бізнесу відійти від подвійних перевірок цими органами. Це спростить можливість ведення господарської діяльності бізнесу.
Якщо коротко резюмувати — більшість колег провели велику кількість нарад в Державній екологічній інспекції з територіальними підрозділами та екологічними інспекторами. Безумовно, всі підтримують необхідність реформування. Я особисто готовий взяти участь у конкурсі новоствореного органу. Але повторюю — в такому форматі орган державного екологічного контролю, який діє сьогодні та з тими повноваженнями, функціями, зобов'язаннями та викликами без законопроєкту 3091 не працює ефективно. Тому, дуже прошу підтримати надважливий законопроєкт.
Професійна Асоціація екологів України
Текст законопроєкту розбалансований в бік необмежених можливостей інспектора, без підкріплення його відповідальності, цим максимально розширюються повноваження контролюючого органу в умовах тотальної корупції, кризи фаховості і довіри. Здійснення ефективних заходів без супроводу уповноваженої особи є неможливим, оскільки уповноважена особа забезпечує супровід та доступ до території, приміщень, документів та надання необхідних пояснень.
Наразі відсутні механізми стимулювання для суб’єктів господарювання у випадку дотримання законодавства. Вважаємо, слід обов’язково передбачити ці механізми шляхом збільшення планового періоду у 1,5 рази, у разі коли за результатами попередніх планових та позапланових заходів держекоконтролю, у діяльності підприємства не виявлено порушень.
Вважаємо надмірним розширення повноважень нового контролюючого органу щодо запитів, звітності за межами заходів та під час проведення планових та позапланових перевірок.
Громадська організація "Екологія Право Людина"
Жодна проведена екологічна реформа не "взлетить" в умовах непрацюючих механізмів контролю та відповідальності. Саме тому реформування системи державного екологічного контролю має стати чи не найпріоритетнішою ініціативою держави у сфері екологічної політики та природокористування. У сучасному світі охорона довкілля не протиставляється економічному росту – вони ідуть рука об руку. Зменшення промислового забруднення, декарбонізація економіки, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії та впровадження циркулярної економіки, а також налагодження ефективного механізму виконання цих вимог держслужбовцями, бізнесом та пересічними громадянами – усе це відповіді і на екологічну, і на економічну кризи України. Закликаємо парламентарів підтримати цю реформу і прийняти законопроєкт №3091 у першому читанні, а згодом і в цілому.
Бізнес впевнений, що механізм притягнення інспекторів до відповідальності за прийняття неправомірних рішень стимулюватиме використання аналітичного підходу до роботи контролюючого органу без надмірного втручання в господарську діяльність підприємств. Водночас, деякі положення документу потребують доопрацювання. Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує проєкт Закону №5414, але вважає його передчасним та таким, що потребує доопрацювання в частині узгодження з чинним законодавством.
