Парламентський Комітет з питань екологічної політики та природокористування на засіданні у понеділок, 15 січня, вирішив повторно розглянути законопроєкт №10217 “Про функціонування територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Документ попередньо розглянуть на засіданні підкомітетів із залученням експертів для підготовки висновку, йдеться на сайті екокомітету.
Зазначається, що нардепи також рекомендували головним комітетам винести на розгляд Верховної Ради та прийняття в цілому як закон:
- законопроєкт №0244 “Про ратифікацію Додаткової угоди між Україною та Технічним секретаріатом Організації із заборони хімічної зброї про привілеї та імунітети для візитів технічної допомоги” – прийняття за його основу та в цілому як закон;
- законопроєкт №0237 “Про вихід з Угоди про взаємодію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на випадок евакуації їх громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій”.
Зазначається, що на засіданні також:
- заслухали та схвалили стан виконання Плану законопроєктної роботи Парламенту на 2023 рік;
- розглянули та затвердили пропозиції та план роботи до проєкту порядку денного Парламенту.
Окрім того, екокомітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №9116 “Про лісові репродуктивні ресурси”. Документ встановлює правові та організаційні засади врегульовує виробництво, впровадження в обіг лісового репродуктивного матеріалу в Україні. А також його імпорту та експорту, та наближення положень національного законодавства до європейського.
Зазначається, що законопроєкт:
- дозволить створити нову інтегровану до стандартів ЄС систему регулювання та контролю діяльності з отримання та реалізації лісового репродуктивного матеріалу;
- забезпечить збереження та відтворення унікальних лісових екосистем, збереження генетичного різноманіття і цінного генофонду видів та гібридів лісових дерев і кущів;
- підвищить лісистість України створенням біотично стійких деревостанів;
- забезпечить виконання Україною міжнародних зобов’язань, у тому числі наближення національного законодавства до законодавства ЄС.
В повідомленні підкреслили, що зауваження та пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Комітету з питань бюджету, Комітету з питань цифрової трансформації Мін’юсту, Мінекономіки, Мінфіну, МОН можна врахувати під час підготовки документа до другого читання.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, В Україні з 1 січня набув чинності закон №3116-IX “Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть”, який запроваджує міжнародні правила поводження з цим отруйним металом та вводить поступову заборону на виробництво, імпорт та експорт товарів, що містить ртуть. Однак на очищення країни від ртуті знадобляться роки.