ОБСЄ у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів запустить інформаційну цифрову платформу "Екодозор", яка фіксуватиме екологічні небезпеки в Україні через війну.
Її в четвер, 16 червня, на брифінгу презентував координатор проєктів ОБСЄ в Україні посол Генрік Вілладсен разом із колегами, повідомляє "Укрінформ".
"Нині ситуація в Україні є найкращим прикладом, чому ОБСЄ варто й далі перейматися питаннями довкілля. Уже декілька років екологічна ситуація в Україні є дуже важливим питанням, а з початком повномасштабної війни ця проблема дуже поширилася. Тож ухвалено рішення, що довкілля має стати одним із пріоритетів майбутньої роботи ОБСЄ в Україні", – сказав Вілладсен.
За словами посла, для платформи зібрано дані про випадки загрози для довкілля. Їх збирає швейцарська екологічна мережа Зої (Zoï).
"Екодозор" створено на основі роботи, яку розпочали ще під час війни на сході України. На платформі дані про стан довкілля супроводжуються їхнім картографічним представленням.
"Таку роботу треба вести й далі та збирати інформацію про нову шкоду, яку заподіяла війна... З огляду на інформацію, яку ми вже маємо, вимальовується похмура картина, а коли відбувається повномасштабна війна, можна говорити про зовсім інший вимір проблеми", – зазначив координатор проєктів ОБСЄ в Україні.
Менеджерка проєктів із довкільної тематики координатора проєктів ОБСЄ Алла Ющук пояснила, що значна кількість такої інформації пов’язана із зафіксованими порушеннями, повідомленнями з офіційних або неофіційних джерел, об’єктами, які зазнали пошкоджень через бойові дії та можуть становити небезпеку для довкілля. "Нині платформа перебуває у процесі розроблення й буде доповнюватися новими даними", – додала вона.
На думку Ющук, створення платформи "Екодозор" є першим кроком для розуміння того, де проводити подальші, поглиблені дослідження і де існують найбільші екологічні ризики.
Експерт екологічних проєктів координатора проєктів ОБСЄ Дмитро Аверін зазначив, що від початку повномасштабної війни було зафіксовано 360 об’єктів критичної інфраструктури та підприємств, які зазнали порушень або пошкоджень.
"Це і підприємства атомної енергетики, ГЕС, хімічні та металургійні заводи тощо. Чверть із цих об’єктів має високий або дуже високий рівень екологічних ризиків", – наголосив він.
За його словами, найбільше постраждали такі підприємства, як "Азовсталь", Чорнобильська АЕС, Запорізька АЕС, Авдіївський коксохімічний завод.
"Це дуже небезпечні промислові підприємства. Наприклад, що стосується "Азовсталі", то ми зафіксували 43 повідомлення про випадки порушень роботи або руйнування інфраструктури", – сказав Аверін.
На брифінгу наголосили, що польові виїзди та оцінювання збитків – це дуже вартісний процес, а завдяки такій базі даних уряд матиме змогу оцінити картину і планувати дії з відновлення територій України.
Зазначається, що кількість інцидентів із загрозою для довкілля за 100 днів повномасштабної війни вже дорівнює тій кількості інцидентів, що сталися за вісім років війни на сході України.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів запустило офіційний ресурс і мобільний додаток ЕкоЗагроза із даними про загрози довкіллю та запросило українців вступати до екологічного батальйону.
Нагадаємо також, що в Україні з 15 березня розпочав роботу сайт оперативного Штабу з фіксації екозлочинів, завдяки якому узагальнена інформація про екологічні злочини розміщена на одному ресурсі.
