На початку тижня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та загалом довгоочікуваний законопроєкт № 2207-1-д “Про управління відходами”.
Чому нове законодавство про відходи в Україні нині на часі — дали пояснення в громадській організації "Еколтава".
Насамперед представники ГО наголосили, що чинне законодавство України про сферу управління відходами дуже далеке від вимог сучасних реалій.
"Фактично ЗУ "Про відходи" 1998 року наскільки застарілий, що не вартий витрат часу на внесення тисяч, не побоїмося цих слів, правок", — сказали активісти.
Окрім того, нині в Україні немає чинного класифікатора небезпечних відходів та процедури видання дозволів на операції поводження з відходами, що призводить до і без того низки загроз для довкілля та здоров’я населення.
Як зауважили в ГО "Еколтава", один закон для цілого сектору поводження з відходами замало, тому він не працює.
"Утиснувши все в один документ ми отримаємо солідний Кодекс перенавантажений до сприйняття, ще довшу процедуру затвердження та, якби нам вдалося навіть його ухвалити, ми неодмінно стикнемося з потребою постійного внесення правок", — зазначили в організації.
Саме тому потрібен рамковий закон (прикладом такого є Рамкова Директива ЄС про відходи 2008/98/ЄС). Такий документ допоможе окреслити загальні вимоги до поводження з відходами та визначити чіткі цілі за окремими проміжками часу.
Які питання розв'язує законопроєкт 2207-1д:
- приведення дефініцій українського законодавства до визначень ЄС;
- відкриття шляху до ухвалення секторальних законів (відходи тари і упаковки, відходи видобувної галузі, батарейки та акумулятори, електронного та електричного обладнання тощо);
- запровадження принципу розширеної відповідальності виробників та механізмів залучення фінансування для створення дієвої системи збирання та утилізації відходів;
- створення центрального органу виконавчої влади в сфері управління відходами та формування дозвільної системи в сфері поводження з відходами (ліцензування, дозволи на операції оброблення відходів, транскордонне перевезення);
- налагодження адміністрування процесу надання послуг поводження з відходами;
- формування ефективного тарифу з урахуванням витрат на вивезення, обробку та захоронення та запровадження контролю за діяльністю полігонів, включаючи закладання коштів на рекультивацію та догляд за полігоном протягом 30 років після закриття;
- встановлення цільових показників із підготовки відходів до повторного використання, рециклінгу побутових відходів та іншого матеріального відновлення;
- обов’язковий допуск представників державної екоінспекції на об’єкти поводження з відходами та виконання процедур моніторингу і звітування;
- передліцензійна перевірка матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання;
- формування відкритої електронної бази даних.
Активісти звернули увагу на те, що запропонований законопроєкт № 2207-1д не розв'язує всіх нагальних питань та і не допоможе швидко створити інфраструктуру для якісного поводження з відходами. Але він створює основу для докорінної зміни застарілої корупційної системи поводження з відходами в Україні та відкриває шлях до ухвалення нових ефективних рішень.
Як повідомляла ЕкоПолітика напередодні, 282 голосами народних депутатів ухвалено в другому читанні та загалом Закон “Про відходи”.
