"Друге життя" для сміття: в Україні офіційно визначили критерії віднесення до відходів

"Друге життя" для сміття: в Україні офіційно визначили критерії віднесення до відходів shutterstock
Валентина Бокій

Йдеться про ті речовини та предмети, які утворюються в процесі виробництва певної продукції та які прийнято вважати відходами

Уряд затвердив Порядок та Критерії, за якими здійснюватиметься віднесення тих чи інших речовин або предметів до побічних продуктів.

Як повідомляє пресслужба Міністерства захисту довкілля, таке рішення було ухвалено відповідно до ст. 5 Директиви 2008/98/ЄС та на виконання вимог рамкового Закону “Про управління відходами”.

Серед ключових положень рішення Уряду:

  • відтепер речовини та предмети, що утворюються при виробництві основної продукції та є придатними для використання як сировина чи готова продукція, можуть розглядатися в Україні не як відходи, а як побічні продукти;
  • при цьому рішення про віднесення тих чи інших залишків до побічних продуктів прийматиме сам виробник;
  • він має внести відповідні дані до Інформаційної системи управління відходами та пройти тест на відповідність його залишків усім встановленим критеріям до побічних продуктів;
  • а ще запровадити систему управління якістю, яка повинна відповідати національним стандартам та бути сертифікованою;
  • щоквартально виробник звітуватиме про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів.

"Наприклад, під час виготовлення дверних і віконних блоків утворююється до 31% відходів деревини, а при виробництві паркету – 30%, меблів – 54%. І їх можна не спрямовувати “на смітник”, а використати повторно. Залишки від борошномельного, олійного та цукрового виробництв доречно застосувати при виробництві кормів. А відходи від цукрового виробництва ще й як добрива для сільськогосподарських угідь. Шлаки від металургійної діяльності у ЄС  активно використовують при будівництві доріг. Загалом європейська цементна промисловість є важливим споживачем доменних шлаків", — пояснюють у міністерстві.

Імплементуючи норми законодавства ЄС, Україна також впроваджує відповідні підходи.

“Зазначене рішення – це ще один крок для реалізації реформи управління відходами в Україні. Цю реформу ми  втілюємо за європейськими стандартами, повністю грунтуючись на досвіді та найкращих практиках європейських країн. Не викинути, а використати повторно – саме так будує циркулярну економіку цивілізований світ, і саме до такої моделі поступово цілеспрямовано рухається Україна. Це про раціональне використання ресурсів та вирішення наших багаторічних проблем із відходами”, – прокоментував міністр захисту довкілля Руслан Стрілець.

Як повідомляла ЕкоПолітика, в Україні 9 липня набув чинності євроінтеграційний Закон № 2320-IX "Про управління відходами", який запускає сміттєву реформу. Документ є рамковим, тому потребує прийняття низки додаткових актів, більшість з яких досі знаходяться на стадіях розробки.

Читайте також
Середньостатистичний європеєць викидає майже 36 кг пластикового паковання на рік — Євростат
Середньостатистичний європеєць викидає майже 36 кг пластикового паковання на рік — Євростат

Найвищий рівень переробки цього типу сміття має Латвія, а у кінці рейтингу – Данія

В Україні створили першу національну лабораторію з виявлення азбесту
В Україні створили першу національну лабораторію з виявлення азбесту

Попередньо було розроблено стандарти виявлення та моніторингу вмісту азбесту

Уряд посилить захист морських вод від забруднення із суден та портів
Уряд посилить захист морських вод від забруднення із суден та портів

Документ посилить контроль за скиданням рідин до моря та уточнить порядок управління відходами з суден

На одного жителя ЄС припадає 12,3 кг електронних відходів — Євростат
На одного жителя ЄС припадає 12,3 кг електронних відходів — Євростат

Це майже втричі менше за обсяг нової техніки, випущеної на ринок, що говорить про ризик зростання запасів відходів та необлікованої утилізації