Після трагедії на Грибовицькому полігоні у 2016 році було ухвалено рішення припинити його експлуатацію. Невдовзі розпочалася рекультивація, яка майже добігла свого кінця. За майже 60 років використання на ділянці накопичилося понад 14 млн тонн відходів, тому навіть закриття полігону не робить його абсолютно безпечним. Тож як він впливатиме на довкілля та який догляд за об’єктом необхідний для уникнення повторних екокатастроф виклали у звіті з оцінки впливу на довкілля.
Про це повідомило львівське КП "Зелене місто".
Також підприємство оголосило про проведення громадських слухань в межах процедури ОВД. Вони відбудуться 24 березня об 11:00.
"Ваша участь важлива для формування прозорого та відповідального підходу до управління відходами у Львівській громаді", – наголошують у повідомленні.
На якому етапі рекультивація?
Рекультивація полігону твердих побутових відходів передбачає дві фази.
Перша завершена у жовтні 2024 року. Тоді було створено технічний захисний екран, щоб запобігти утворенню фільтратів. Також проведено стабілізацію небезпечних схилів та розчищення забруднених ділянок, виположування та терасування схилів. Додатково споруджено низку систем – для збору й відведення поверхневих вод, для збору й утилізації полігонного газу з генерацією електроенергії та для поводження з фільтратами.
Роботи з другої фази рекультивації розпочалися у першому кварталі 2025 року. Під кінець грудня 2025 року вдалося реалізувати 87% із запланованого обсягу робіт. Зокрема, виконано наступне:
- сформовано дренажний шар на всій площі полігону;
- нанесено ґрунтовий шар та висаджено багаторічні трави на більшості території;
- облаштовано резервуари для очищення вод і пожежогасіння;
- відновлено та модернізовано систему моніторингу підземних вод.
Про що йдеться у звіті?
Проте навіть на закритому полігоні відбувається низка процесів, які можуть становити небезпеку для довкілля та людей. Тож у звіті з ОВД дослідили вплив наступних процесів:
- збору та очищення фільтрату;
- оброблення осаду, утвореного на очисних спорудах;
- очищення технологічних стоків;
- збір і механічне очищення дощових та талих стічних вод;
- скид змішаних очищених, дощових, талих вод та стічних вод із системи зворотного осмосу в р. Малехівка.
Документ пропонує низку заходів, щоб мінімізувати цей вплив.
Чи можливе повторення трагедії?
У звіті ймовірність аварійних ситуацій на Грибовицькому полігоні оцінюють як вкрай малу. Проте ризики все ж існують, якщо відбудеться розгерметизація технологічних споруд чи порушення цілісності обладнання.
"Розгерметизація може привести до забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, водного середовища, пожежі або вибуху, але завдяки передбаченим заходам по забезпеченню надійної експлуатації виробничого обладнання аварійних ситуацій на об’єкті можна уникнути", – наголошують у документі.
Тож для уникнення катастроф планують використовувати сучасне автоматизоване обладнання, оснащене елементами блокування та захисту від травмування. Особливу увагу приділять пожежній безпеці – з підготовкою персоналу, забезпеченням засобами гасіння та надійного зв’язку між співробітниками, які відповідають за безпеку.
Спостереження за екологічним станом
У подальшому екоситуацію на полігоні планують періодично моніторити. Якість повітря будуть перевіряти раз на пів року у виробничій та санітарно-захисній зоні. Також раз на пів року будуть вимірювати якість підземних вод зі свердловин та склад ґрунту. Щоквартально перевірятимуть склад поверхневих вод, здійснюючи забір у двох точках на річці Малехівка вище та нижче за течією від місця впадіння внутрішньогосподарського меліоративного каналу.
ЕкоПолітика раніше докладніше розповідала про процес рекультивації Грибовицького полігону.
