Для українських заводів CBAM це виклик – гендиректор "Метінвесту"

Для українських заводів CBAM це виклик – гендиректор "Метінвесту"

Катерина Бєлоусова

Модернізувати заводи до 2026 року неможливо через війну

Генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков заявив, що сплата збору за європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM) з 2026 року стане викликом для українських заводів.

Через додатковий податок продукція “Метінвесту” у певний період може стати неконкурентною на ринку ЄС і експорт буде заблоковано, розповів він в інтерв’ю Forbes, передає ZPRZ.CITY.

Риженков пояснив, що CBAM не ускладнить роботу європейських заводів компанії, адже вони використовують місцеві сляби. Однак перебудувати заводи в Україні до 2026 року через війну неможливо. 

“Тому є два варіанти: прискорений вступ України до ЄС та приєднання до європейської системи торгівлі викидів (EU ETS), або відтермінування для України вимог СВАМ. Якби не війна, ми б встигли підготуватись. Ми планували перебудувати наші заводи під виробництво низьковуглецевої сталі”, – підкреслив він.

За його словами, "Метінвест" розглядав можливість побудови електроплавильних печей на "Запоріжсталі" замість мартену, а також планував модернізувати "Каметсталь" у Кам’янському та "ММК ім. Ілліча" у Маріуполі.

“В нас є обʼєктивна причина просити відстрочку – в країні війна. Всі металурги в ЄС почали зелену трансформацію одночасно, але ми втратили мінімум два роки. Зараз ми не можемо інвестувати в масштабні проєкти в Україні, оскільки інвестори не можуть надати фінансування під нормальні відсотки”, – зазначив Риженков.

Він розповів, що наразі компанія може отримати фінансування під 20% та більше. Однак у такому випадку такі проєкти ніколи не окупляться. Напередодні повномасштабної війни “Метінвест” залучав фінансування під менш ніж 7%. Так на модернізацію "Запоріжсталі" потрібно витратити близько $2 млрд. 

“Зелена металургія потребує багато металобрухту або високоякісних DR-окатків. В Україні немає стільки металобрухту, скільки потребуватимуть модернізовані "Запоріжсталь", "Каметсталь", “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Тому одночасно нам потрібно буде модернізувати наші ГЗК під виробництво високоякісних окатків”, – сказав Риженков.

СЕО компанії підкреслив, що загальні інвестиції у зелену трансформацію українських активів сягають $9 млрд. Інвестиційну програму планують реалізувати після закінчення війни протягом 5–10 років.

Нагадаємо, група Metinvest заявила про намір виробляти зелену сталь на своїх відбудованих заводах у Маріуполі та Авдіївці, що на Донеччині, після деокупації.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков заявив, що стратегія зеленого переходу компанії попри повномасштабну війну залишається незмінною.

Читайте також
Ключові відмінності CBAM у Великій Британії та ЄС: експерти розкрили деталі 
Ключові відмінності CBAM у Великій Британії та ЄС: експерти розкрили деталі 

Підходи британського королівства та європейського блоку схожі, але є й розбіжності

ЄС має знову обміркувати можливість звільнення України від CBAM, – аналітики CER
ЄС має знову обміркувати можливість звільнення України від CBAM, – аналітики CER

Фахівці також наполягають на допомозі країнам-партнерам у декарбонізації їхньої промисловості

Експерт назвав 3 складові, які допоможуть Україні уникнути руйнівного впливу CBAM на економіку
Експерт назвав 3 складові, які допоможуть Україні уникнути руйнівного впливу CBAM на економіку

Сплата нового вуглецевого мита – це серйозний виклик для вітчизняних виробників

Українські компанії мають право на європейську підтримку для зеленого переходу, – Станіслав Зінченко
Українські компанії мають право на європейську підтримку для зеленого переходу, – Станіслав Зінченко

Надзвичайно важливо, аби Європейський Союз ставився до України, як до своєї частини, а не як до третьої країни