Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Ганна Замазєєва заявила, що одним з ключових досягнень відомства 2023 року стало створення Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який запрацює з 1 січня 2024 року. Проте чіткий алгоритм роботи фонду не відомий.
Ключовими напрямками роботи у 2023 році стали підвищення енергоефективності, розвиток сфери альтернативних видів палива та декарбонізація, написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Замазєєва підкреслила, що у 2023 році Держенергоефективності працювало над:
- підготовкою 14 проєктів нормативно-правових актів на виконання закону "Про енергетичну ефективність";
- розробкою 12 технічних регламентів з екодизайну та енергомаркування;
- прийняттям закону "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" щодо розвитку високоефективної когенерації” та підготовкою 6 підзаконних актів;
- розбудовою енергоменеджменту, енергосервісу, біометану.
Серед інших досягнень року вона назвала:
- створення Держфонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який допоможе втілювати в життя європейський принцип "забруднювач платить";
- розробку унікального багаторівневого та мультикомпонентного ІТ-інструменту – Української національної платформи декарбонізації UANDP. Платформа матиме низку функцій, зокрема збір та реалізація проєктів (від технічних рішень до фінансування), популяризація та освіта, моніторинг та верифікація національних цілей тощо;
- початок формування мережі регіональних офісів декарбонізації та енергоефективної трансформації. Перші офіси відкрито у Дніпрі та Кропивницькому;
- активізацію розвитку сфери використання альтернативного палива – відкрито перший в Україні завод з виробництва біометану, введено в експлуатацію 125 МВт котелень на біопаливі з обсягом інвестицій $25 млн доларів, підготовлено низку законодавчих пропозицій.
Вона підкреслила, що у 2023 році вперше на державному рівні здійснили чіткі заходи для реалізації політики декарбонізації які вже мають певний результат.
Варто зазначити, що частина екоспільноти скептично ставиться до держфонду декарбонізації та його реального впливу на досягнення кліматичних цілей.
Замазєєва зазначила, що у 2024 році Держенергоефективності планує:
- підтримати сотні тисяч родин у термомодернізації житла;
- впровадити ЕСКО-проєкти у тисячах громадських будівель;
- модернізувати більше кількох сотень підприємств.
“Маючи саме таку чітку візію, усвідомлюючи державні пріоритети, втілюючи системний підхід до роботи, націлені на реальні результати, продовжуємо роботу і ставимо ще більш амбітні цілі на наступний рік”, – сказала вона.
Нагадаємо, у листопаді у Кропивницькому запустили другий в Україні регіональний офіс декарбонізації та енергоефективності, що допоможе впроваджувати європейську політику енергоефективності.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Україні готують до запуску Національну платформу декарбонізації (NDP), яка стане ключовим інструментом енергоефективної трансформації країни.
