Державну екологічну інспекцію визнали одним із трьох головних "ворогів" бізнесу в Україні. Діяльність ДЕІ повинна допомогти впровадити найкращі європейські практики щодо захисту навколишнього середовища, але на ділі екоінспектори продовжують "кошмарити" підприємства.
ЕкоПолітика вирішила по-дружньому нагадати, чому Державну екологічну інспекцію потрібно терміново реформувати.
Ще у травні 2017 року Кабінет міністрів схвалив Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до цієї концепції, реформа контролювального екологічного органу повинна була відбутися й завершитися у 2020 році. Але віз, як то кажуть, і нині там.
У лютому 2020 року було зареєстровано законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль". Цей проєкт настільки сирий, що експерти, громадські працівники, професійні асоціації, бізнес, галузеві асоціації написали до нього десятки сторінок зауважень, які, звісно ж, залишилися без відповіді. Показово, що публічної і професійної дискусії й доопрацювання законопроєкту в міністерстві не ведеться. Для роботи над найважливішою реформою вже рік не можуть знайти ні часу, ні політичної волі, що підозріло.
Водночас у Раді зареєстрували законопроєкт №4459. Він передбачає, що інспекторів Держекоінспекції фактично буде прирівняно до працівників правоохоронних органів, зокрема, щодо захисту від втручання в їхню діяльність.
Документ різко розкритикували з двох причин:
- у тексті немає аргументів на користь позитивного впливу від такого нововведення на захист і поліпшення стану довкілля;
- чітко не вказано, які дії можуть бути кваліфіковані як опір або вплив на інспекторів.
Зокрема, законопроєкт закликали не ухвалювати в тому вигляді, у якому він є зараз.
Необхідність реформування екоінспекції не заперечується ніким: ні самим органом, ні бізнесом, ні громадськістю. Але водночас реформа вже тривалий час затягується, а в територіальних органах ДЕІ процвітає корупція.
Це визнають і прокуратура, і СБУ, і, звичайно, представники бізнесу, які внесли Держекоінспекцію в трійку головних структур, які сприймаються ними вкрай негативно.
У кінці 2020 року Європейська бізнес-асоціація провела опитування про легкість ведення бізнесу в Україні. У південних регіонах країни понад 50% респондентів поскаржилися саме на роботу екоінспекторів.
По всій Україні екоінспектори продовжують "кошмарити" бізнес і вимагати данину — чи це можна назвати реформою Держекоінспекції? Раніше головним опудалом для бізнесу була податкова інспекція, мабуть, її лаври не дають спокійно жити кожному новому голові ДЕІ.
Наприклад, у кінці січня в Донецькій області затримали двох співробітників ДЕІ, які вимагали від підприємця хабар у розмірі 25 тисяч гривень за зменшення суми збитків в акті екологічної інспекції за фактом незаконного вирубування дерев.
Днями в Житомирській області викрили в.о. начальника відділу Держекоінспекції регіону, який за долари прикривав "чорного" лісоруба.
Кілька тижнів тому двоє посадових осіб Держекоінспекції намагалися за $ 1000 "вирішити" питання з викидами підприємства понад норму. Їх також затримали співробітники Державного бюро розслідувань.
Буквально днями голова Держекоінспекції Андрій Мальований пообіцяв, що за перших же фактів корупції в регіональних інспекціях звільнять начальника територіального відділення. Але виникає питання, а чи буде публічний розголос фактів корупції або, як зазвичай, усе "владнають" на місцях і побори продовжаться?
Щотижня відбувається публічне затримання або відкриття кримінальної справи за фактами корупції екоінспекторів на різних рівнях. Водночас міністерство, депутати, голова ДЕІ цікавляться тільки зростанням повноважень, збільшенням штрафів і створенням нових можливостей для того, щоб кошмарити бізнес.
Реформа по-українськи — це зростання тиску на бізнес під прикриттям турботи про екологію...
