У законопроєкті №4142 "Про систему громадського здоров'я", який пройшов перше читання в лютому 2021 року, однією з норм вводять поняття небезпечного фактора і дозвільної системи для нього.
ЕкоПолітика неодноразово висвітлювала думку експертів і галузевих асоціацій щодо останніх ініціатив депутатів Верховної Ради, пов'язаних з екологічними питаннями. Йдеться про законопроєкт №4167 щодо регулювання промислового забруднення та законопроєкт №3091 "Про державний екологічний контроль".
Обидва ці законопроєкти характеризує недостатнє опрацювання, вони не враховують українських реалій і містять низку критично негативних норм, що несуть потенційні загрози для національної безпеки України.
Заступник секретаря РНБО підкреслював: введення останніх жорстких екологічних вимог, що діють в ЄС, і повну відповідність європейським НДТМ не передбачено в Угоді про асоціацію. Країни ЄС встановлювали різні винятки і відхилення від НДТМ, орієнтуючись на економічну доцільність, з урахуванням стану промисловості. Тому Україна теж не повинна повністю копіювати європейські нормативи, встановлюючи їх безумовну обов'язковість для українських підприємств.
Законотворчі ініціативи депутатів Верховної Ради, які створюють надмірно зарегульоване бюрократичне середовище, що негативно впливає на роботу промисловості, не обмежуються екологічними питаннями. Додаткове регулювання промисловості планується вводити також в галузі охорони здоров'я. У проєкті закону №4142 також подібно до того, що пропонується в законопроєкті №4167, спостерігаються спроби ввести надмірне регулювання промисловості.
Так, в розділі законопроєкту VI Державне регулювання та контроль у сфері захисту здоров'я і санітарно-епідеміологічного добробуту вводиться ще одна дозвільна система - введення реєстрації небезпечного фактора (небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, що здійснює або за певних умов може мати шкідливий вплив на здоров'я людини).
Передбачається введення ліцензування видів діяльності, що представляють потенційну небезпеку для здоров'я населення. Використання будь-якого небезпечного фактора допускається тільки за умови його державної реєстрації. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації небезпечного фактора приймається протягом 60 днів після надходження відповідних документів.
Для будь-якого небезпечного фактора, присутнього в середовищі життєдіяльності людини, встановлюються науково обґрунтовані параметри безпеки - державні медико-санітарні нормативи і, в разі необхідності, державні медико-санітарні правила (регламенти) використання (застосування).
Підприємства, що працюють з небезпечним фактором повинні проходити реєстрацію даного чинника, надавати встановлені законопроєктом документи та відомості. За порушення вимог санітарного законодавства передбачено повне або часткове призупинення виробництва та/або обігу продукції, виконання робіт, надання послуг.
Спільним для останніх законопроєктів є те, що під приводом турботи про екологію і здоров'я населення для промисловості вводяться вкрай надлишкові забюрократизовані заходи регулювання, дозвільні системи від яких залежить елементарна життєдіяльність підприємств, створюється додаткове навантаження на підприємства, їх конкурентоспроможність.
