Україна може виробляти близько 8 млрд м3 біогазу на рік, що забезпечить чверть газових потреб країни. Розвиток виробництва біометану є одним зі шляхів заміщення газу та декарбонізації, яким активно рухається Україна спільно з ЄС в умовах глобальної енергетичної кризи та енергетичного терору росії.
Про перспективи біогазу в досягненні енергетичної незалежності і покращенні стан довкілля читайте далі, в матеріалі ЕкоПолітики.
Як зазначив президент ПрАТ "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський, за 30 років незалежності Україна витратила на імпорт природного газу близько одного річного ВВП. Скоротити імпорт енергоресурсів можна за рахунок використання біогазу.
Біогаз – це різновид біопалива, який утворюється при мікробіологічному розкладанні біомаси чи біовідходів у герметичних реакторах. Цей процес зветься метановим бродінням. Його результат – суміш газів, у якій переважає метан (від 55 до 75%). Решта – вуглекислий газ та незначні домішки інших газів.
Біогаз за своїм складом є тотожнім природному газу, однак може поступатися або перевищувати його за теплотворністю – залежно від способу виробництва та наступної очистки. Принципова відмінність – у способі отримання, адже природний газ добувають із надр, а біогаз – з біологічних відходів або спеціально вирощеної сировини.
Таким чином біогаз є відновлюваним джерелом енергії.
За підрахунками фахівців світових запасів природного газу при нинішніх темпах споживання вистачить ще на 50 років. Тому біогаз може бути рівноцінною альтернативою. Особливо, якщо очистити його до стану "біометану", з концентрацією метану 95-98%.
2 серпня 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла постанову "Про внесення змін до Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем", що дозволить постачати біометан в мережі.
Постанова передбачає збільшення молярної частки вмісту кисню у природному газі з 0,02 мол. %:
- до 0,2 мол. % для доступу біометану до газотранспортної системи;
- до 1,0 мол. % для доступу біометану до газорозподільних систем.
Також 22 липня 2022 року Уряд затвердив Порядок функціонування реєстру біометану.
Вплив на довкілля
При виробництві біогазу з відходів тваринництва, харчової промисловості, стічних вод та твердих побутових відходів метан, який в іншому випадку вивільнився б в атмосферу, використовується для господарчих потреб.
Як відомо, парниковий ефект метану в 21 раз потужніший за ефект вуглецю. Саме тому уникнення викидів метану сприяє боротьбі з глобальним потеплінням.
Окрім того, спалювання біогазу завдає довкіллю меншої шкоди ніж вугілля. Тож заміна вугільних ТЕС тими, що використовують біогаз, є одним зі шляхів боротьби з кліматичними змінами.
Також біогаз отримують зі спеціально вирощеної сировини, однак у такому випадку паливо втрачає екологічні переваги. Окрім того, при вирощуванні енергетичних культур вивільняються парникові гази, що пов’язане з використанням азотних добрив, забруднення ґрунтів та ґрунтових вод фосфатними добривами, витіснення продовольчих культур.
В Україні активно розвиваються саме біогазові станції, які працюють на спеціально вирощеній сільгоспсировині. Адже реактори, що працюють на силосі, дають значно більший вихід газу, що перекриває витрати на вирощення і заготовку енергетичної сировини.
У країнах ЄС запровадили норму, яка передбачає, що частка кукурудзи як субстрату для біогазових установок не має перевищувати 60%. Щоб виробники біогазу не шукали собі “легких” і “не надто зелених” шляхів.
В Україні лише використання сировини від птахоферм може збільшити виробництво біометану в кілька разів більше від нинішнього сумарного показника.Однак це вимагатиме значних інвестицій зі строком окупності у 4 – 5 років.
Станом на 2020 рік Україна вже замістила близько 5,2 млрд м3/рік (15%) природного газу біомасою. Тобто споживається 26 млрд м3 газу, а могло б бути 31 млрд м3.
Енергетичні культури можна вирощувати на малопродуктивних землях.
“До 2050-го року в трубах практично вже не буде природного газу. Серед відновлюваних газів саме біометан займе потужне місце. За оцінками експертів, біометан становитиме у міксі відновлюваних газів близько 40%. І Україна може конкурувати з будь-якими країнами. Ми маємо найбільшу площу сільськогосподарських земель і можемо запропонувати найдешевшу сировину”, – сказав голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
Нагадаємо, міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що ЄС зацікавлена в розвитку українських відновлюваних джерел енергії, зокрема біометані та водні.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в РГК пояснили, чому біометан залишається “привабливим” навіть під час війни.
